Історія Чернівецького національного університету ім. Юрія Федьковича. Ректори
- 08.06.2009 08:37Чернівецький національний університет заснований 4 жовтня 1875р. указом імператора Австро-Угорщини Франца Йосифа у складі теологічного, філософського та юридичного факультетів. Першим ректором став відомий учений і громадський діяч К.Томащук. Тут викладали і вели дослідницьку роботу вчені європейського та світового рівня: економіст Й.Шумпетер, юрист Г.Гросс, історик Р.Кайндль, славіст О.Калужняцький, україніст С.Смаль-Стоцький, композитор і письменник С.Воробкевич та інші.
Ще в 1823 році галицький губернатор подав австрійській владі петицію буковинських жителів про необхідність заснування теологічного семінару (семінарії) в Чернівцях. Тільки в жовтні 1827 р. в нашому місті було відкрито богословську семінарію, розмістивши її в гімназіальних приміщеннях (нині І-а гімназія по вул. Емінеску). Викладання велось латинкою та німецькою. Крім богословських дисциплін, тут читалися лекції з сільського господарства, педагогіки. А 1866 року почалися підготовчі роботи з відкриття богословського факультету в майбутньому університеті ім.Франца-Йосифа в Чернівцях. Було розроблено проект статуту факультету. За основу проекту був узятий статут богословських факультетів у Зальцбурзі, Оломоуці, Російській духовній академії.
І, нарешті, 1868 року ставиться питання в Буковинському сеймі про заснування юридичної академії в Чернівцях. А 1872 року депутат краю доктор Костянтин Томащук на засіданні від 28 листопада 1872 р. висунув і обґрунтував пропозицію про заснування в Чернівцях університету. Тоді Буковинський сейм звернувся до уряду з проханням в інтересах держави сприяти створенню університету. 13 березня 1875 р. на засіданні було обговорено законопроект уряду стосовно заснування вищого навчального закладу в Чернівцях і прийнято резолюцію: "Замість кафедри орієнтальних мов, яка передається теологічному факультету, створити кафедру філології романської мови (латині), кафедру румунської мови та літератури і кафедру русинської мови та літератури".
Указом австрійського імператора Франца-Йосифа від 31 березня 1875 р. було засновано Чернівецький університет, у тому числі й богословський греко-православний факультет - єдиний православний факультет в Австрійській імперії. Буковинський сейм прийняв рішення (12 травня 1875 р.) передати крайову бібліотеку університету, а також фінансувати будівництво університету в сумі 50 тис. флоринтів з крайових коштів. Общинна рада міста передала також 50 тис. флоринтів на будівництво університету.
І нарешті, знаменна дата: 4 листопада 1875 р. відбулося урочисте відкриття університету, якому було надано назву Чернівецький університет ім.Франца-Йосифа. Присутні на цих торжествах: міністр культури і освіти д-р Штремаер, крайовий президент Г.Алезані, ректор д-р К.Томащук, декан юридичного факультету д-р фон Шулер-Ліблой, представники університетів Відня, Праги, Граца, Клаузенбурга, Базеля, Берліна, Берна, Бреслау Дорнета, Ерлангена, Гайденберга, Йєни, Кенігсберга, Ляйпцига, Магдебурга, Мюнстера, Одеси, Тюбенгена, Франкфурта-на-Майні, Інсбрука, Кракова, Львова, Геттінгена, Страсбурга та ін.
5 жовтня 1875 р. був днем присвячення урочистостям студентів: концерту, факельному походу. На концерті були виконані пісні, присвячені відкриттю Чернівецького університету: "Здивовано тремтить Прут у камишах" Й.Шеффеля, "Давайте співати і розмовляти" К.Францоза, "На Буковині починає шуміти" Р.Стреле, "Я хочу радісно діяти" М. фон Верра, "Розум і серце" Е.Нойбауера. Вперше пролунав в університеті й студентський гімн.
А ось і перші десять ректорів від дня заснування Чернівецького університету ім. Франца-Йосифа.
Перший ректор Костянтин Томащук. Народився 13 березня 1840 р. у Чернівцях. 1857 р. закінчив Чернівецьку гімназію і вступив до університету у Львові, де вивчав юридичні, філософські та історичні науки. Після закінчення університету служив у Львівській фінансовій прокуратурі. У серпні 1864 р. йому присуджено вчений ступінь доктора прав. П'ять років він працював у Семигороді. 1870 року повертається до Чернівців, де його призначають радником крайового суду. Займається бурхливою парламентською діяльністю, обраний представником селянських общин областей Чернівців, Серета, Сторожинця, Сучави, Радівців. В Буковинському сеймі він представляв общини Кимполунга і Радівців.
Відігравши значну роль у заснуванні Чернівецького університету, 4 жовтня 1875 р. стає його першим ректором, професором австрійського цивільного процесу і торговельного права, його призначено головою державної екзаменаційної комісії. Університет Франкфурта обрав його 1875 р. своїм почесним членом. Нагороджений дипломами міст Радівців і Чернівців, його обрано почесним громадянином міста. Був ректором Чернівецького університету ім. Франца-Йосифа у 1875-1876 рр.
Другим ректором Чернівецького університету був Ф.Ціглауер у 1876-1877 рр. Народився у м. Брунек в Тіролі (Австрія). В університетах Інсбрука і Відня вивчав філософію, юриспруденцію, історію. 1856 року його призначено професором австрійської історії юридичної академії в Германштадті. В липні 1875 р. його запрошено до Чернівецького університету, де він протягом 25 років працює професором австрійської історії. Був активним у громадському житті: член Чернівецького товариства міської та крайової шкільних рад.
Василь Митрофанович був третім ректором у 1877-1878 рр. Народився 1831 р. у с. Будиенець на Буковині. Вивчав теологію в Чернівцях, потім у Львівському університеті. Після посвяти в сан священика читав курс практичної теології в греко-православному теологічному навчальному закладі. 1875 року стає професором практичної теології Чернівецького університету. В 1875-1876 і 1882-1883 рр. був деканом теологічного факультету. Почесний доктор теології.
Фр.Шулер фон Ліблой був четвертим ректором у 1878-1879 рр. Народився в Германштадті, у Семигороді (нині м. Сібіу, Румунія) 13 січня 1827 р. у дворянській родині. Відвідував євангелістську гімназію у рідному місті, потім юридичну академію. Право вивчав в університетах Відня і Грацу, тут він займався практикою. 1852 р. у рідному місті стає екстраординатором, а 1857 р. штатним професором юридичної академії. Спочатку він викладав історію права, потім протестантське церковне право, фінансову науку і національну економію. 1875 р. отримав запрошення до Чернівецького університету, де йому довірили кафедру німецького права і права народів. Під час урочистого відкриття університету він виступив зі святковою доповіддю. Його було обрано депутатом. Один з активних членів Семигородського ландтагу. Депутат Австрійської державної ради. 1892 р. нагороджений орденом Залізної корони ІІІ ступеня. Автор праць з юридичних наук, історії права, історії культури.
Гандль Алоїз був призначений п'ятим ректором Чернівецького університету в 1879-1880 рр. Народився в липні 1837 р. у Форт-Альберзі (Австрія), вчився у Віденському університеті, в 1859 р. здобув ступінь доктора філософії. Працював у Львівському університеті, викладав фізику. В цьому університеті став штатним професором, призначався екзаменатором комісії в гімназіях. У 1870-1871 рр. - декан філософського факультету, а в 1872 р. - професор фізики Терезіанської військової академії у Відні. В 1875 р. - професор Чернівецького університету, призначався членом екзаменаційної комісії. В 1877-1878 і 1893-1894 рр. - декан філософського факультету, повторно ректор нашого університету в 1894-1895 рр. Нагороджений орденом Залізної корони ІІІ ступеня. Автор підручника з фізики.
Шостим ректором був Євсебій Попович. Народився в лютому 1838 р. у Чернівцях. Вчився в гімназії, де вивчав греко-православну теологію, потім удосконалював свої знання з церковної історії та церковного права у Віденському університеті. До 1871 р. завідував крайовою бібліотекою у Чернівцях. Висвячений в сан священика, працював у греко-православному теологічному закладі на кафедрі вивчення Біблії та семітських мов, потім на кафедрі історії церкви і церковного права, згодом - штатним професором цих же дисциплін. Від 1875 р. - штатний професор історії церкви, а також греко-православного церковного права новоутвореного університету. Член екзаменаційної комісії протягом ряду років, декан теологічного факультету. Протягом 1869-1876 рр. виконував обов'язки інспектора шкіл краю. У 1877-1894 рр. - член крайової шкільної ради. З 1880 р. має сан церковного архіпресвітера. Автор багатьох наукових праць.
Алоїз Гольдбахер був призначений сьомим ректором у 1881-1882 рр. Народився в Мерані (Тіроль, Австрія) 1837 р. Вчився в гімназії, вивчав класичну філологію в Інсбруці. У 1861-1862 рр. вдосконалював знання, навчаючись філології у Відні. З 1862 р. - викладач, професор гімназії в м.Ольмюц. 1867 р. здобуває ступінь приват-доцента класичної філології університету Граца (Австрія). 1875 р. запрошений до Чернівецького університету, де в 1876-1877 рр. був деканом філологічного факультету. 1882 р. його запрошують до Грацького університету, де в 1891-1892 рр. стає ректором. Автор книг латинською та німецькою мовами.
Восьмим ректором став Кляйнвехтер Фрідріх у 1882-1883 рр. Народився він в лютому 1838 р. у Празі. Його батько - доктор юриспруденції, приват-доцент кафедри австрійського буржуазного права при університеті в Празі. Фрідріх спочатку навчався в гімназії, потім у Празькому університеті. 1862 р. одержує ступінь доктора юридичних наук. Вивчає національну економію. Приват-доцент у Празі, згодом - викладач національної економії і аграрного права в сільськогосподарському закладі Лібверда (Чехія). Протягом 1872-1875 рр. викладає національну економію та статистику в політехнічному училищі в Ризі. 3 жовтня 1875 р. - штатний професор Чернівецького університету. 1881 року отримує ступінь урядового радника, 1898 р. - придворного радника. З 1899 р. - член-кореспондент Буковинської палати торгівлі та ремесла. Автор кількох наукових праць.
Володимир фон Репта - дев'ятий ректор Чернівецького університету в 1883-1884 рр. Народився в грудні 1841р. у Руському Банилові на Буковині. Навчався в Чернівецькій гімназії, потім у семінарії. Продовжив теологічну освіту в університетах Відня, Бонна, Мюнхена і Цюріха. Повернувшись до Чернівців, отримав посаду студіопрефекта архієпископської семінарії, у 1873 р. - штатний професор з вивчення Біблії і Нового заповіту. З 1875 р. штатний професор цих дисциплін на теологічному факультеті. Репта був деканом теологічного факультету протягом ряду років. З 1876 по 1895 рр.- крайовий шкільний інспектор. У лютому 1896 р. був призначений консисторіальним архімандритом. З цього ж 1896 р. йому дозволено як почесному професорові теологічного факультету читати лекції з вивчення Біблії. Враховуючи його заслуги як педагога, йому надають звання доктора теології. За великі заслуги в галузі шкільної освіти рада міста Чернівці обрала його почесним громадянином. 1890 р. його посвячено у сан єпископа Радівецького.
І, нарешті, десятим ректором нашого університету був Йоган Вробель, який народився в жовтні 1831 р. в м. Опшельні, в бідній родині. Відвідував гімназію у рідному місті. Після смерті батьків залишився без засобів існування і без притулку. Але незважаючи на великі труднощі й нестатки, продовжував навчатися в гімназії у Бреслау, яку закінчив 1855 року. Потім вивчав теологію в місцевому університеті, згодом звернувся до вивчення класичної філології. Під керівництвом корифеїв Ф.Гаазе, А.Росбаха, М.Геріца, Е.Люберта він брав участь у філологічному семінарі впродовж 8 семестрів, а також у конкурсних роботах семінаристів і здобував почесні премії. За виконання ораторського конкурсного завдання Вробель здобув академічний приз.
Ось такими були перші десять ректорів Чернівецького університету ім. Франца-Йосифа, а нині Чернівецького національного університету ім. Юрія Федьковича.
На світлині грамота Франца- Йосифа про відкриття чернівецького університету
Степан Карачко, краєзнавець, для "Платинової Буковини"
Коментарі (0)
Другие новости:
- 11.10.2024 15:21
- 08.10.2024 14:26
- 02.10.2024 18:24
- 01.10.2024 11:42
- 30.09.2024 10:38
- 27.09.2024 11:22
- 27.09.2024 11:17
- 27.09.2024 10:43
- 27.09.2024 09:26