Нудисти у світі і на Буковині
- 20.05.2009 08:59Вони знають про нас усе. А ми про них - майже нічого. Ця течія виникла нещодавно. Ну, ходять голими на пляжі, пляжі бувають - окремі. Інколи збираються у клубах - за інтересами. Час від часу мають неприємності з міліцією (поліцією) та заробляють по пиці від пуританського населення. Це про нудистів.
Їхній статус цілком законний та серйозний, бо права нудистів захищає Міжнародна федерація натуризму, що утворилася у 50-х роках XX століття та об'єднує понад 15 національних федерацій. Її завдання - координація діяльності нудистських організацій по всьому світу, збір інформації про них, проведення раз на два роки "нудистських бієнале" - міжнародних конференцій. А також святкування щороку Міжнародного дня натуриста 5 червня.
Нудизм - це не відповідний зовнішній вигляд, а спосіб мислення, філософія, яку поділяє, до речі, принцеса Монако, Мадонна, Шварценеґґер. Утім, хіба вони для нас авторитети? Ну, тоді, може, Лев Толстой, Ейнштейн, Камю, Гете.
Якщо не зважати на первісну наготу Адама та Єви, культ тіла та природність оголення Древньої Греції, слов'янські язичницькі культи, пишні форми епохи Відродження та інші прояви природного прагнення до природи, можна вважати, що нудизм як суспільна течія зародився наприкінці XIX століття на Заході, а точніше - в Німеччині.
Початком руху дехто вважає видання брошури "Культ наготи" Генріха Пудора. Потім справу довершила фундаментальна праця Генріха Інгевіттера "Нагота" - її розпродали величезним накладом. Зрадівши з успіху, автор організував перше у світі нудистське товариство "Тифаль". Кодекс честі був таким: вегетаріанство, тверезість, відмова від нікотину, заняття гімнастикою (ну, геть тобі "івановці"!). А першим осередком нудистів став "Парк вільного світла" - перша у світі база культурного нудистського відпочинку. Незабаром створили громадські організації у Берліні та Штутґарті, які від початку діяльності зазнали різкої критики з боку релігійних кіл, що вимагали позбавити волі цих безсоромників. А влада просто виділила їм окремі місця подалі від загальних пляжів. Також поступово європейські товариства нудистського руху послабили вимоги щодо аскетичного та здорового способу життя, що сприяло популяризації руху в Європі.
У тридцятих роках ХІХ ст. хвиля докотилася й до Нового Світу, але у США та Канаді вільні принципи приживалися проблемніше (там цей рух досі періодично намагаються заборонити, а заодно закрити лазні).
1929 року була проведена перша конференція з питань нудизму та створена Американська ліга фізичної культури, під дахом якої квітнув нудизм. Згодом міжнародну нудистську організацію створив баптистський священик. Під тиском влади її перейменували в Асоціацію сонячних ванн. В епоху хіпі та пацифістських поглядів лави нудистів суттєво поповнилися молоддю - проте не надовго: головні суперечності хіпі з нудистами полягають у принципі вільного кохання. Перші вважали його нормою життя, а інші - аморальним, бо нудизм стирає межі між статями. Що ж до нахабних любителів безплатного стриптизу - такі взагалі довго не затримуються.
Порядки в справжніх нудистських організаціях вельми суворі: поводяться стримано та пристойно. Моветоном вважається роздивляння голого сусіда або просто пильний погляд. Підтримується родинний нудизм - дітлахи змалку звикають до голого тіла (до речі, це ніяк не впливає на статевий розвиток). Деякі фахівці схвалюють такий метод виховання, бо протилежна стать сприймається потім не лише як сексуальний об'єкт, а й як особистість. Керівництво Міжнародної федерації натуризму переконане, що нудизм формує більш здорове та правильне ставлення до людського тіла як такого та усвідомлення себе як частини Всесвіту. Нудизм знищує останній бар'єр між людиною та природою.
Натуризм поширений у консервативних суспільствах таких країн, як-от: Німеччина, Австралія, Швейцарія, навіть у країнах Скандинавії. У Росії його взагалі мав намір узаконити не хто інший, як Ленін! Він до того захопився цією ідеєю, що зі властивим вождеві світового пролетаріату ентузіазмом, та ще й разом із другом та соратником Надією Костянтинівною, почав розробляти Декрет про організацію нудистських пляжів у Радянській Росії. До того ж нудизм міг стати єдиною точкою перетину його поглядів і Миколи II, який разом із родиною був не менш активним прибічником тоді вже популярного у Європі руху.
Є відомості, що на київських пляжах наприкінці XIX ст. голі чоловіки та жінки засмагали разом. Один із німецьких гостей Києва того часу писав: "Те, за що ми боремося в себе, тут давно є!". А у 20-х роках минулого століття голі натовпи навіть влаштовували демонстрації на вулицях Харкова під гаслом "Геть сором!" Проте Володимир Ілліч цю справу життя чомусь облишив. Тож радянським нудистам довелось чекати сімдесят років. Роздягнутися вони ризикнули тільки напередодні перебудови. І то нишком - бо ще кілька десятків років тому за це можна було потрапити до табору.
І тоді на території СРСР був нудистський пляж - неподалік Коктебеля, у важкодоступному місці . Так звані "дикі" пляжі, що ховалися в безлюдних місцях, потроху почали виникати у 60-х роках. Офіційно нудистські пляжі відкрито у 1989 році - спочатку в Ризі, потім у Москві - "Срібний бір" , у Фінській затоці неподалік від Санкт-Петербурга та у київському Гідропарку.
Сьогодні в Україні такі пляжі є у всіх великих містах - в Києві , Харкові, Сімферополі , Одесі, Миколаєві, Запоріжжі тощо. Вони виникли в 1991 р. і підпорядковуються "Всеукраїнській Асоціації нудистів", яка має свою газету "Гола правда".
В Україні, утім, як і в Росії, нема жодного законодавчого акту, який забороняв би або обмежував перебування на лоні природи гольцем.
Ідея створення нудистського руху в Чернівцях виникла ще за австрійської доби - серед студентства університету Франца Йосифа. Група однодумців збиралась в районі сьогоднішнього Кемпінгу - ближче до річки Прут. У них навіть був свій устав та спеціальна програма, до якої входила обов'язкова оздоровча гімнастика, прогулянка та різні спортивні ігри. Суворо заборонялося спиртне.
Нині за містом можна побачити групи людей, що проводять свій час на природі.
Ось що відповів на наші запитання відомий у місті художник.
- Коли ви звернулися до руху нудистів і відчули себе справжнім нудистом?
- До цього люди приходять самі, свідомо й не за один день. Це не політика. Ти або справжній нудист, або ні - ось і все.
Уперше я дізнався про цей рух у 60-х роках, будучи студентом Львівського політехнічного інституту . Із Кракова (Польща) нам таємно привозили літературу в основному про світове мистецтво. Якось мені до рук потрапила брошурка "Культ нудизму в Європі". Я перечитав її багато раз. А навесні моєю курсовою роботою стала картина про кукурудзяні поля. Ранком я закидав мольберт за плечі - і за місто, у пошуках кукурудзяного поля. Був ранок, вставало сонечко, на траві незаймана роса. Я роздягнувся догола, походив по ранішній росі, ліг на травичку - то було щось неймовірно. Набрався такої енергії! Потім став біля мольберта і взяв в руки пензля, який немов сам відтворював природну красу. Тоді я зрозумів викладене в тій брошурі: "Потрібно ближче відчути дотик матінки природи, і вона вас прийме таким, яким ви є насправді". За картину я отримав п'ятірку, крім того, її відправили на виставку до Києва. Відтоді в літню пору більше часу проводжу на природі, за містом. Це дає мені здоров'я та великий заряд для творчості. Не палю, рідко випиваю доброго вина, і почуваюся чудово, хоча мені вже за сімдесят. Повірте, не розумію тих людей, які впадають у депресію та скиглять, постійно пиячать і проводять дні лежачи на дивані. Шановні, йдіть на природу, і вам полегшає, повірте мені!
- Напевно, ви спілкуєтеся з місцевими нудистами?
- Так, спілкуюся. Це звичайні люди: інтелігенція, бізнесмени, службовці. Їх кілька сотень. В інших містах є нудистські клуби, у нас поки що нема .
Збираємося в різних місцях: на Пруту (біля с. Біла ), на озерах на вул. Комарова, Південно- Кільцевій (протягом 8 років). На початку 90-х років були спроби створити в місті нудистський клуб "Зелений бук", але нічого не вийшло. Напевно, варто створити в Чернівцях офіційно нудистський пляж, але на це потрібні чималі кошти.
- Дякую за розмову. Теплих та сонячних днів вам!
Підготував Степан Карачко, для ресурса "Платинова Буковина"
Коментарі (0)
Другие новости:
- 29.11.2024 09:02
- 25.11.2024 18:01
- 25.11.2024 17:44
- 21.11.2024 14:56
- 15.11.2024 13:14
- 15.11.2024 12:27
- 08.11.2024 11:46
- 07.11.2024 17:56