Біографія Папи Римського. Мати понтифіка була українкою.
- 16.05.2009 13:03Галичанське коріння Карела Войтила
Після смерті пантифіка ми знову повертаємось до цього питання. Чи мала його матуся Емілія українське коріння? До цього не одноразово зверталися історики – дослідники України. І на сьогодні це питання залишається актуальним та відкритим. Біографічні факти про юність Івана Павла II — першого Папи-слов’янина за всю історію існування римсько-католицької церкви — не тішать розмаїттям, сповнені загадок і протиріч. Найцікавіший з них — походження понтифікат.
Перебуваючи по справах в тернопільському обласному архіві декілька років тому в мене виникло бажання дослідити родинне коріння матусі Папи Івана Павла ІІ. Єдине що мені було відомо на той час, що Емілія Качуровська мати пантифікка приблизно народилась в селі Вишнівці при кінці позаминулого століття. Мої пошуки в архіві майже нічого не дали так як церковні книги по селу Вишнівці Кременецького повіту під час війни переховувались у приватних осіб. Саме у той будинок влучила бомба і він був геть зруйнований. У мене пропала остання надія віднайти якусь інформацію про народження Емілії. Але нині в селі Вишнівці проживають дві сестри коріння яких тягнеться від Емілії Кучоровської.
Саме там у селі Вишнівці я зустрів двох сестер це 69-річна Марія Качуровська й 64-річна Олена Обизюк, які переконані, що Папа Римський — їхній двоюрідний брат. Також вони розказали дуже багато цікавих фактів з життя родини Кучуровських.
Історія цієї родини трагічна й загадкова водночас. Дід і бабуся сестер, Василь і Соломія, жили в Кремінці, за тридцять кілометрів від Вишнівця. У них було п’ятеро дітей: два сини — Іван і Володимир, три доньки — Емілія, Поліна й Марія. Наймолодшим був батько Марії й Олени Володимир, який народився 1907 року. Пізніше родина на завжди оселяється у селі Вишнівці. Драма в цій сім’ї розігралася ще до народження наймолодшого з дітей. Емілія заявила батькам, що збирається вийти заміж за поляка, Войтилу який на той час був воєнний і стацію вав під Кременецем. Мати з батьком були категорично проти цього союзу, і дівчина поїхала з села, так і не отримавши ні благословення, ні посагу від батьків. У рідний дім вона більше ніколи не повернулася. Певне, такою була батьківська умова — після заміжжя забути дорогу додому. Причиною ворожості до поляків в сім’ї Качуровських крилася в трагедії, яка сталася з молодшим братом Емілії. На пасовищі, де хлопчик випасав корів, він посварився з однолітками з польських родин, і ті до смерті забили його палицями. Після цього сестра загиблого заприсяглася: ніхто з її близьких не пов’яже свою долю з «ворогами».
Після того як Емілія виїхала з рідної домівки вона більше не підтримувала зв’язків із родичами, ті знали, що вона з чоловіком оселилася в польському містечку Водовіце під Краковом Можливо саме сьогодні в польських архівах можна було найти запис у церковних книгах про шлюб Емілії з Войтилом. Це би дало дослідникам багато відповідей на питання походження Емілії. На скільки мені відомо і я неодноразово працював з католицькими книгами записів про шлюб, там завжди, велись записи як у даному випадку, звідки родом наречена Емілія?
Кароль був другим сином Кароля Войтили старшого і Емілії з роду Кучуровських. У парафіяльних книгах костелу Жертвування Пресвятої Діви Марії (том IV, 1917 – 1927рр.) записано, що Кароля Войтилу молодшого охрестили 20 червня 1920 року. Під час хрещення він отримав імена Кароль Юзеф: Кароль - по батькові, Юзеф - по маршалку Пілсудському, Йосипу з Назарету та своєму дядькові. Хрещеними батьками були Юзеф Кусьмерчик, власник магазину, та Марія Вядровська.
Через роки будинок, де жила сім’я Войтилів у Водовіце, перетворять на музей, на першому поверсі якого розмістять книгарню із творами Папи, а на другому — його особисті речі: весло каное, гірські лижі і три ряси понтифіка. Нині в цьому кам’яному будинку жовтого кольору щорічно буває майже 300 тисяч відвідувачів із усього світу.
Цікаво, що Поліну Качуровську, молодшу сестру Емілії, доля занесла в місто Орел. Під час війни вона познайомилася з російським солдатом, який і відвіз її до себе на батьківщину.
Після заміжжя Поліна приїжджала в Україну тільки один раз 1957 року, та й то лише на кілька годин. На жаль, Марія тоді не поцікавилася, чи є в тітки діти. Не виключено, що племінники первосвященика живуть зараз і в Росії. Після смерті тітки Марії зник із її квартири старий сімейний фотоальбом, який міг би дати відповіді на багато запитань. Напевно, там були знімки і юної Емілії Качуровської.
На жаль, сьогодні немає в живих нікого, хто міг би пригадати, як виглядала непокірлива Емілія, що повстала проти батьківської волі.
Її молодість припала на кінець позаминулого століття, а це означає, що сучасникам цієї жінки нині було б понад сто років. Не зберігся навіть маєток, де колись жила родина Василя й Соломії Качуровських. Відомо лише, що на цьому місці під час фашистської окупації німці влаштували єврейське гетто.
Досить цікаво, з огляду на те, що саме в 1958-му в житті Кароля Войтили сталися великі зміни — він був висвячений у єпископи, а трохи пізніше призначений помічником архієпископа Кракова.
Цікавий збіг обставин у житті покійного Івана Павла ІІ 18 травня 1920р., між 5 та 6 год. вечора, він народився, і в той самий час, через 58 років його обрали понтифіком.
Напередодні візиту Івана Павла II до Києва та Львова патріарша комісія з питань молоді української греко-католицької церкви видала брошуру «Папа й Україна». У ній також стверджується, що мати майбутнього понтифікат народилася в Тернопільській області. При цьому автори посилаються на спогади померлого 1998 року в США лікаря Бориса Філіпчака, чия перша дружина, Софія Кучмерчик, нібито була родичкою Кароля Войтили. Правда, не уточнюється, за чиєю лінією — батька чи матері. Уперше доктор розповів про це в інтерв’ю українській газеті в США «Нова зоря» в 1978-му — відразу ж після обрання нинішнього Папи Римського. Навряд чи Борис Філіпчак міг помилятися. Медичну освіту він здобув у університеті Кракова разом із Едмундом Войтилою, старшим братом Кароля. Він був не лише його однокурсником, а й близьким другом. Після закінчення вузу хлопці разом працювали в одній із лікарень Бєльська (Польща).
За словами Філіпчака, колега часто приводив із собою до клініки маленького Кароля, який розігрував перед хворими різні кумедні сценки (хлопчик із дитинства виявляв величезну цікавість до акторської майстерності та мріяв стати драматургом). Але доля відміряла Едмундові занадто коротке життя. У 26 років він заразився від пацієнтки скарлатиною й через чотири дні помер. Для 12-річного Кароля це було сильним ударом, оскільки за три роки до цього він втратив матір. Вона померла від нефриту в 45-річному віці. Навіть опинившись у США, Борис Філіпчак підтримував тісні стосунки з братом покійного друга. Відомо, що в 1958-му Кароль, який тоді був у сані єпископа, гостював у Філіпчаків в Америці. А 1978-го лікар приїжджав до Рима, аби привітати Кароля Войтилу з обранням главою католицької церкви.
На початку травня 2001 року в італійському журналі Famiglia Christiana з’явилася ще одна стаття «із заданої теми». Присвячена публікація була спогадам 85-річного професора з Росії Василя Сиротенка: він стверджував, що 1945 року, будучи майором Радянської армії, яка звільнила Краків, урятував від висилки до Сибіру юного Войтилу, зробивши його своїм перекладачем. Сиротенко також запевняв, що мати майбутнього понтифікат була родом із Західної України — нібито він чув про це від самого Кароля. Публікацію блискавично розрекламували в багатьох країнах, після чого наприкінці травня католицьке агентство «Благовест-інфо» з посиланням на CNS повідомило, що біограф Папи вважає розповідь радянського офіцера «цілковитою вигадкою». Найцікавіше в цій історії те, чому Адам Бонецький мовчав майже місяць, поки «безглузда вигадка» гуляла світом, не оминувши й Україну?
Розповідали сестри що Івану Павлу II писала чотири рази. У своїх листах запевняла понтифікат, що не чекає від нього жодних благ, а хоче лише, аби він знав: в Україні живуть люди, у чиїх жилах також тече кров його матері. Але відповіді так і не дочекалася. Кілька разів жінка зверталася в Нунціатуру Апостольського престолу в Україні з проханням передати листа первосвященику, але знову безрезультатно. Також відомо, що послання, призначене для понтифіка, було передане особисто в руки біографу Папи, але на цьому також все й закінчилося.
Чи одержав Іван Павло II звістку про ймовірне існування його близьких родичок в Україні?
Не виключено, що воно загубилося серед стосів кореспонденції, старанно фільтрованої його найближчим оточенням. А воно, як відомо, винятково польське, через що, до речі, понтифіка часто критикують кардинали-італійці, не спроможні, не знаючи польської мови, отримати вичерпну інформацію про ситуацію в кулуарах Апостольського палацу.
Чи не в національній боротьбі за «чистоту польської крові» понтифіка крилася загадка небажання поширювати інформацію про найближчих родичів Кароля Войтили? Зокрема, про його матір в офіційних джерелах говориться лише те, що Емілія Качуровська народилася на півдні Польщі в містечку Бяла.
Це досить дивно з огляду на те, що Папа Римський сам неодноразово згадував про своє українське коріння по материнській лінії. Приміром, будучи в сані єпископа, він повідомив про це в бесіді з українським митрополитом Амвросієм Синішиним. Та й ми, пересічні миряни, під час приїзду первосвященика до Києва та Львова могли переконатися в його чудовому володінні українською мовою.
Головним вартовим, який оберігав приватне життя Папи Римського від стороннього ока, був його особистий секретар Станіслав Дзівіш. Він же — найвпливовіша особа після первосвященика.
За ним ідуть п’ять черниць Найсвятішого Серця Ісуса, які прибули до Рима з Кракова. Сестра Матильда відповідала за гардероб Івана Павла II, сестра Германа — за кухню, сестра Фернанда прибирала в двадцяти папських кімнатах, сестра Тобіана виконувала обов’язки лікаря, а сестра Єфросинія, знаючи не один десяток іноземних мов, веде листування глави католицької церкви.
З огляду на те що так історично склалося що Галичина довгий час була під польською шляхтою і поляки не надто полюбляли українців, можливо, що і це було ще одною з причин Папи Івана Павла ІІ не хотів дуже афішувати про коріння своєї матусі. На жаль, невідомо, що розповідала Каролю про своїх близьких Емілія Качуровська.
Якщо припустити, що його мати справді є родичкою сестер із Тернопільщини, стає зрозумілим, чому ні вона, ні її великий син не намагалися розшукати рідню — державний кордон між СРСР і Польщею позбавив їх можливості будь-яких контактів. Та й навряд чи в Кароля, який рано присвятив себе духовному покликанню, був час на мирські справи. У 22 роки, студентом факультету теології Ягеллонського університету, він вступив до підпільної духовної семінарії, розташованої у резиденції краківського архієпископа. Там майбутній понтифік таємно готувався до священства. В окупованому гітлерівцями Кракові його за це цілком могли стратити.
Ми ще довго будемо аналізувати те все, що зумів зробити Папа Іван Павло ІІ для всього світу та України окремо...
Бідні й багаті, прості люди й лідери країн світу попрощалися 8 квітня з Іваном Павлом II. «Ми ховаємо його останки в землі як зерно безсмертя — наші серця сповнені скорботою, але водночас надією та глибокою вдячністю», — сказав у своїй проповіді тодішній кардинал, а нині пантифік Йозеф Ратцингер, найближчий друг Кароля Войтили...
Степан КАРАЧКО, краєзнавець, для "Платинової Буковини".
На світлині Емілія Кучуровська з сином Карелом Войтило ,майбутній пантифік
Коментарі (0)
Другие новости:
- 11.12.2024 16:56
- 06.12.2024 23:20
- 06.12.2024 18:24
- 06.12.2024 17:19
- 06.12.2024 15:44
- 03.12.2024 16:53
- 02.12.2024 09:12
- 29.11.2024 09:02
- 25.11.2024 18:01