У Чернівцях є обитель, де цілюща вода б'є хрестом
- 21.03.2009 16:22
Є на околиці Чернівців височина, звідки відкривається вражаючий міський краєвид. Це вулиця Хрещатицька. Якраз на початку цієї вулиці над благами дочасного урбанізованого світу віднедавна височіє величний храм, що належить УПЦ Київського патріархату і освячений на честь святого апостола Андрія Первозванного. Храм двоярусний, і у верхньому приміщенні в неділі та свята правиться Служба Божа, а незавершена підвальна церква наразі використовується як трапезна для гостей престольних свят. Незабаром на церковному подвір'ї повним ходом розпочнеться будівництво житлового корпусу православної обителі.
Історія храму почалася з кількох парафіян
– Місце під будівництво було освячене 12 травня 1999 року митрополитом Чернівецьким і Буковинським Данилом, – каже настоятель церкви священик Володимир Кульчицький, – і це було його ідеєю звести на цьому місці монастир. І коли ми запрошуємо людей до нас на служби, то зазвичай кажемо, щоб вони йшли по відомішій для них вулиці Рівненській, адже вона доводить аж до воріт церкви.
За словами священика, біля новозбудованої церкви за планом має розміститися адміністративна будівля духовного комплексу, приміщення для недільних шкіл і ще одна церква, що буде вважатися собором. Наразі на служби до порівняно молодої церкви щоразу приходять понад тридцять християн, відтак історія храму починалася з двох-трьох парафіян...
– Пам'ятаю, на початку владика Данило викликав мене до себе і сказав "Іване, в нас місце забирають на Хрещатицькій. Якщо за десять днів там нічого не зробимо, то вже не будемо мати цієї ділянки", – згадує староста Свято-Андріївської церкви Іван Малкович. – Я ж відповів, що постараюся за цей термін там щось збудувати. "Хоч би ти забив чотири кілки і на них натягнув целофан...", – зітхнув митрополит. Але целофан там на горбі, на вітрах, не втримався б...
Тож чоловік запропонував архієреєві забити стовпи і накрити шифером – щоб вже було де Службу Божу відслужити. Отримавши митрополиче благословення на працю, церковний староста одразу ж пішов до директора "Будмаркету" Анатолія Чорного і попросив пожертвувати 10 листів шиферу на майбутню Андріївську каплицю. Той розпитав про каплицю і не тільки дав матеріал та цвяхи, а ще й надав чоловікові машину, якою покриття відвезли на місце. Отож, тимчасовий навіс для служіння вже було з чого будувати.
Монастирська вода лікує хронічні недуги
Однак не було з ким: коли привезли будматеріали на місце, пан Малкович зробив каркас для навісу і далі виникла проблема – шифер треба було підняти нагору, а чоловік це зробити не міг, адже працював в полі сам-один. Раптом помітив жінок, які йшли повз церковну ділянку на свої дачі. Попросив: "Жіночки, гай, ходіть д'мені, подасте шифер. На дачу встигнете, а шифер на каплицю подати таки треба". Жінки допомогли, підтримали шифер і церковний староста прибив його цвяхами. Виходить, будувати монастир на Хрещатицькій насправді почали жінки! Відтак наступної неділі на місце для церкви прийшов владика Данило з процесією і саме тоді був встановлений хрест – як знак початку будівництва нової церкви.
Незвичайна історія пов'язана з криницею поблизу каплиці. Той же Іван Малкович найняв дужих хлопців копати криницю – води бо в храмі треба постійно, а ходити до сусідів – далеко. Ті вшістьох викопали яму глибиною аж... 14 метрів! Звісно, для криниці це дуже глибоко, тому й робітники відтак склали лопати, сказавши Івану Малковичу: "Все, більше не копатимемо. Води тут не буде. Давайте пересунемо криницю на три метри вбік і спробуємо там докопатися до води ". Чоловік пішов за дозволом на такі дії до владики, а відтак до міського архітектора. Проте чиновник сказав йому: "Діду, не можна криницю нікуди пересувати, адже до неї прив'язаний проект всього монастиря!". З цим Іван Малкович повернувся до людей, які копали, і запропонував їм подвійну оплату за продовження роботи. Ті погодилися і чоловік пішов далі поратися на церковному подвір'ї...
А згодом аж стрепенувся від крику: то кликали на допомогу копальники – одного з їх бригади затоплювала вода! "Хрестом вода пішла!", – здаля кричали старості робітники. Й справді, виявилося, що на дні криниці б'є потужне хрестовидне джерело! Слава Богові, робітника з криниці витягли живим. І коли Іван Малкович розповів митрополитові Данилу про все, той відповів: "Бог диктував, а чоловік малював. Це ж знак, що там таки має бути монастир!".
Так й досі криничне джерело, яке б'є хрестом, напуває віруючих. До речі, вода поблизу Андріївського храму має цілющі властивості! Дуже часто до церковної криниці приходять хворі, які набирають собі води додому. І всі, хто вживав її натщесерце, отримували полегшення від недуги!
Майбутніх жертводавців храму Іван Малкович бачив... у снах
Церковний староста Іван Малкович має великий авторитет серед православного люду. Чоловік самотужки діставав все потрібне на церкву і зазвичай... без жодної копійки! Саме так біля Андріївської церкви з'явилися вісім дзвонів (їх пожертвував один з чернівецьких заводів, загальна вартість дзвонів приблизно 28 тисяч гривень), і двоє воріт та хвіртку для церкви (пан Малкович випросив їх у майстрів села Припруття Новоселицького району, вартість – мінімум 1000 доларів). Іван Васильович зізнається, що йому перед такими подіями часто... сняться пророчі сни. Так було і в історії з деревобробним комбінатом у Сторожинці. Прийшов пан Малкович разом зі священиком до директора підприємства, а той сидить у важкій задумі: чоловіка викликали на роботу прямо з лікарні і з поганим настроєм та станом здоров'я він був змушений вирішувати нагальні справи підприємства. "Щось хворію часто", – забідкався перед гостями керівник. "Вам обов'язково треба молитися до святого цілителя Пантелеймона", – порадили йому церковники. "Мені це вже не раз радили, але як же мені до нього молитися, коли ні не маю ікони цього святого, ні взагалі не уявляю як він виглядає", – відповів директор. Тоді Іван Малкович витяг зі своєї сумки... образ Пантелеймона – адже перед тими подіями йому приснилося, що він має взяти такий образ і поїхати на згаданий комбінат! Він не міг зрозуміти чому, але зробив усе згідно з нічним видінням. Директор зрадів подарованій іконі й безплатно виділив на храм 12 кубометрів дощок...
Наразі Іван Васильович 71-літній лише за паспортом, але аж ніяк не за життєвою енергією. Каже, що жодного разу люди, до яких він звертався за допомогою на храм, не нехтували його проханнями: хтось підсобив грішми, хтось – матеріалами. А скільки сил староста доклав, зокрема, на оздоблення церкви! Варто згадати хоча б те, що десять (!) бригад робітників відмовились робити перекриття під купол храму і лише згодом, аж у селі Товмачик Коломийського району сусідньої Івано-Франківщини вдалося знайти чоловіка-фахівця, який зголосився зробити таку роботу у Свято-Андріївському храмі Чернівців. Швелерів у нашому краї теж не виявилося, довелося замовляти їх... у столиці! Важко на Буковині було знайти і маститих майстрів-бляхарів – їх Іван Малкович запросив аж зі своєї малої батьківщини, гуцульської Косівщини.
Проте нині всі негаразди позаду і навіть нефахівцеві неважко зауважити, що дах сімнадцятиметрової заввишки церкви вражаюче пропорційний і міцний. Церкву накрили у 2005 році, а з 2001 року до того часу богослужіння проводилися у підвальній церкві. Зараз у верхньому храмі душевний затишок створюють зображені на стінах унікальні ікони – над ними художник-іконописець з Чернівців Василь Федорчак працював три останні роки. Розпис храму наразі не закінчений, а просто призупинений до настання теплої погоди. Чекає черги на художній розпис й кількаметрова споруда іконостасу.
Коли старосту Андріївської церкви питають, як йому вдалося за такий короткий період так багато зробити, він завжди відповідає: "Я ж будував з Богом". За самовіддану працю чоловік отримав високу церковну нагороду – 19 грудня 2007 року йому вручили від Святійшого Патріарха Київського і всієї Русі-України Філарета орден святого рівноапостольного князя Володимира III ступеня. Бо ж те, що будує українську церкву на віки – давно вже записане золотими буквами не лише на землі, а й на небесах.
Коментарі (1)
Додати свій коментарій:
Другие новости:
ецепт ніжного домашнього зефіру без випікання
Швидко та просто: рецепт ніжного домашнього зефіру без випікання
- 16.04.2024 10:32
Минулої доби шахраї ошукали двох чоловіків на суму понад 31 тисячу гривень: дізнавачі поліції розпочали кримінальні провадження
Цього разу аферистам вдалося незаконно збагатитися чужими коштами під приводом
- 16.04.2024 10:09
ДНК тест для родового дерева, ДНК-экспертиза на этническое происхождение
ДНК-тестирование – это мощный инструмент, который позволяет
- 15.04.2024 13:56
Образа: мозок шукає швидкі способи впоратися зі стресом
Ми отримуємо сигнал ззовні, але не знаємо, що з ним робити
- 05.04.2024 11:23
Британський суд відклав екстрадицію Джуліана Ассанжа до США
Засновник WikiLeaks у Великій Британії
- 01.04.2024 13:10
Чому наш організм вимагає солодкої та жирної їжі і що з цим робити
Солодощі для нашого тіла це простий і, головне, швидкий спосіб о
- 01.04.2024 12:58
На Буковині слідчі поліції повідомили чоловіку про підозру у вчиненні домашнього насильства
Житель обласного центру впродовж тривалого часу вчиняв протиправні дії відносно
- 01.04.2024 12:48
Влада України відкинула причетність до теракту в Крокус Сіті Холл
МЗС України назвало звинувачення у причетності Києва до теракту
- 27.03.2024 13:03
Теракт в Крокусе Сити Холл: новая информация, количество пострадавших и судьба нападавших
Глава Федеральной службы безопасности (ФСБ) России
- 25.03.2024 11:19
Терористи з Крокус Сіті - хто вони та хто замовник теракту
Що відомо про терористів
- 24.03.2024 09:07
235.jpg "http://1568.cv.ua/")
Хай Бог дарує довгих літ,нашому Богом благословенному владиціц Данилу!І хай беруть приклад усі Християни з Івана Малковича!Многая Вам літ!