Біженці в Польші будуть оплачувати проживання з 1 березня 2023 року
- 01.12.2022 17:21З 1 березня 2023 року у Польщі планують запровадити оплату для тих українських біженців, які перебувають у колективних закладах розміщення (зокрема, готелях та гуртожитках):
- при перебуванні понад 120 днів українці покриватимуть 50% вартості розміщення та харчування (водночас плата не повинна перевищувати 40 злотих на день);
- після перебування у наданому житлі упродовж більше як 180 днів треба буде сплачувати 75% вартості послуг (у такому разі ліміт збільшується до 60 злотих на день).
Не платитимуть пенсіонери, люди з інвалідністю, багатодітні мами з дітьми та вагітні жінки.
Польський Кабмін підтримав законопроєкт, згідно з яким житло та харчування у наданому державою житлі для українців стануть частково платними.
Довідково:
Ми повідомляли у березні, змучені та голодні біженці із України - як іх зустрічають на польському кордоні?
За даними Управління Верховного комісара ООН у справах біженців на 23 березня, за чотири тижні березня на територію України, рятуючись від бойових дій, залишили понад 3,6 млн осіб. Більша частина їх їде через кордон із Польщею. В основному це жінки, діти та люди похилого віку. Чоловіків віком від 18 до 60 років серед тих, хто прибуває, немає, оскільки в Україні діє воєнний стан.
Чому вона поїхала
Хлоя мешкає в одній із держав Європи. Коли вона дізналася, що у Польщі потрібні волонтери з українською та російською мовами, то в той же момент ухвалила рішення, що хоче допомогти.
У Британії запрацювала програма прийому українських біженців. Їй можуть скористатися десятки тисяч
Біженці, емігранти та зростання цін.
"Всіх беруть, а нас не беруть". Як сортують біженців на польському кордоні
"Десь днів десять тому я бачила репортаж моїх колишніх колег із Бі-бі-сі із центру з прийому біженців на кордоні Польщі та України, - розповідає Хлоя Арнольд. - Ці люди були дуже злякані, дуже засмучені. Тому сама купила квиток у Варшаву, там орендувала машину і – далі до міста Замостя, що неподалік кордону з Україною”.
Вже на місці Хлоя зіткнулася з тим, що деякі українці не хотіли чути російську мову і розмовляють російською – через те, що Росія розпочала війну: вони просто затикали вуха. Проте більшість спілкується російською мовою і просить допомогти їм понять, як бути далі.
Змучені та голодні
Під час їзди від міста Замість знаходиться один із прикордонних переходів – Хребенне (з українського боку – Рава-Руська), де до початку війни нічого не було – лише прикордонний пункт та маленький кіоск. Нині тут величезне скупчення біженців.
Дорогою до кордону розвішана велика кількість українських прапорів та банерів зі словами підтримки на адресу українців. Безпосередньо біля прикордонного пункту зведено наметове містечко для біженців.
"Перше відчуття, коли туди приїжджаєш, - начебто потрапив на ярмарок, - розповідає Хлоя. - Скрізь стоять намети. Слава богу, що за тиждень дощів не було, але все одно під ногами досить брудно. Готують суп для людей. Багато народу - Дітям, що прибувають, відразу пропонують цукерки та іграшки, щоб хоч якось підняти їм настрій. Для дорослих є суп і друга їжа".
Волонтери католицької організації "Лицарі Святого Колумби" зустрічають тих, хто прибуває і роздають їм безкоштовні сім-картки, щоб можна було зв'язатися з близькими. Далі їм доведеться визначитися, куди і як вони прямують. У багатьох є план – їдуть далі в Польщу, або до Німеччини. Частина людей виїжджає власним транспортом. Однак у багатьох становище набагато складніше.
У наметовому містечку
Наметове містечко біля кордону не розраховане на тривале перебування – у ньому немає умов для того, щоб поспатися та вмитися, немає туалетів. Однак за шість кілометрів від кордону розташовується центр допомоги біженцям - великий спортивний зал, де є ліжка та є умови для відпочинку. Він швидко заповнюється, але за 25 кілометрів є ще один центр.
Спортивний зал відданий біженцям
Проте багато хто перетнув кордон не хоче від нього відходити, щоб бути ближче до своєї країни, розповідає Хлоя.
Основна робота для волонтерів – у центрі допомоги біженцям. Щодня доводиться вирішувати десятки, сотні питань, таких як пошук родичів, знайомих, транспорту та житла.
За час роботи волонтером Хлоя зустріла людей із різних регіонів України – Харкова, Дніпра, Києва, Миколаєва, Кривого Рогу та Донбасу. У багатьох дорога зайняла кілька днів, хтось діставався ще довше.
Люди виглядають змученими, голодними, розповідають про те, що дорогою їм доводилося ночувати у родичів, на вулицях та на лавках у містах і навіть у лісі.
Коментарі (0)
Другие новости:
- 08.10.2024 14:26
- 02.10.2024 18:24
- 01.10.2024 11:42
- 30.09.2024 10:38
- 27.09.2024 11:22
- 27.09.2024 11:17
- 27.09.2024 10:43
- 27.09.2024 09:26
- 26.09.2024 10:55