Знайдена могила Богдана Хмельницького, яку шукали понад 300 років
- 19.06.2019 15:13 У родовій церкві-усипальниці георадари зафіксували старовинний склеп. Фахівці припускають, що це поховання гетьмана Богдана Хмельницького.
В родинній церкві-усипальниці, що в Суботові, за допомогою сучасноВеликий льохмісце поховання великого гетьмана, пишє Великий льох
Втім, все по черзі.
Рік тому ГО " ФОНД ВЕЛИКИЙ ЛЬОХ" під патронатом Православної Церкви України зініціювала масштабні пошуки праху гетьмана України Богдана Хмельницького.
До наукової експедиції увійшли авторитетні українські науковці: археологи, геофізики та історики, а також знані незалежні експерти. Місцем для пошуку стала Свято-Іллінська родинна церква-усипальниця, що в Суботові. За офіційною версією, саме тут і було поховано Богдана Хмельницького та його сина Тимоша.
овідка
Свято-Іллінська церква збудована у 1651-1655 роках за наказом Богдана Хмельницького. Це була родинна церква-усипальниця. 1869 року її вперше капітально відремонтовано та прибудовано галарею й цегляну дзвіницю.
До речі, востаннє археологи досліджували ґрунт церкви відносно недавно – 2005 року. Та попри цікаві знахідки у сфері культурних артефактів, склеп із рештками Богдана Хмельницького дослідники так і не знайшли. Коли доходили до так званого материкового ґрунту на глибині 1,7 – 2 метри, що передбачено традиційними методами дослідження, пошуки припиняли. Бо археологи були переконані, що нижче нічого вже немає. А історики переконували, що в ті час не ховали людей на глибині більше як 3 метри.
Втім, результати нещодавніх досліджень у Суботові приголомшили. На глибині понад 2 метри науковці зафіксували геофізичну аномалію, джерелом якої може бути великий археологічних об’єкт.
Ксенія Бондар – кандидат геологічних наук, старший науковий співробітник науково-дослідної лабораторії теоретичної та прикладної геофізики Інституту геології Київського національного Університету ім. Тараса Шевченка.
"Під час розвідки в Свято-Іллінській церкві ми застосовували один із найпоширеніших та перевірених у світовій практиці геофізичних методів – метод високочастотних електромагнітних зондувань, або ж георадарний метод. За допомогою чотирьох георадарів з різною робочою частотою і, відповідно, різної роздільної здатності та глибинності, ми обстежили простір під підлогою церкви до глибини більше ніж 4 метри. Раніше не було можливості дослідити підземний простір до такої глибини, не руйнуючи його. За результатами обробки даних георадарного зондування ми отримали чітке тривимірне зображення аномалії у центральній частині церкві. Її геометрія та розміри (довжина 3 м, ширина 1,3 м) відповідають об’єкту, схожому на склеп.
У світовій практиці відомі аналогічні розташування склепів, скажімо, у храмах Західної Європи. Це лише підтверджує, що місце у центральній частині церкві в ті часи часто використовували для поховань.
До речі, ще 1970 року саме центральну частину церкви, де ми передбачаємо наявність склепу, досліджував відомий український археолог Роман Юра. У своєму щоденнику він відмітив зміщення фундаметної плити однієї з колон на північ, у бік, як ми думаємо, вхідного тунелю до передбачуваної підземної споруди. Проте їм не вистачило буквально метра, аби дійти до об’єкта". Повну версію статті читайте на сайті www.vl.in.ua/
Коментарі (0)
Другие новости:
- 15.11.2024 13:14
- 15.11.2024 12:27
- 08.11.2024 11:46
- 31.10.2024 11:40
- 30.10.2024 09:01
- 29.10.2024 16:37
- 29.10.2024 09:25
- 28.10.2024 15:00