Церковні книги на Буковині - наше родинне дерево

- 30.04.2009 07:39
Церковні книги на Буковині - наше родинне дерево

   Про наше родинне дерево 

   Возможно, формат этой картинки не поддерживается браузером.На сучасному етапі розвитку інформаційних технологій та ресурсів генеалогічні дослідження набули надзвичайної актуальності. Необхідність їх дослідження зумовлена посиленням значення в сучасному інформаційному суспільстві про історію свого краю та дослідження геологічного коріння та родоводу.

     Впродовж останніх століть на Буковині інформацію про народження, одруження та смерть людини в першу чергу записували у церковні книги (ще їх називають метричні книги, звідки і пішло слово метрика ).

      Що ж вони собою являють ці таємні книги?

      По-перше, вони ве­ликих розмірів, іноді одна книга важить близько восьми кілограмів.

     Окремі з них збереглись у доброму стані: шкіряна обкладинка та прекрасні записи чорнилом, збереглися навіть записи гу­сячим пером.

     По-друге, такі книги оберігалися в минулому тисячолітті спеціальним церковним законом, і дос­тупу до них ніхто не мав, окрім писаря та свяще­ника. Писарів здебільшого обирали на кон­курсній основі. Основні вимоги - грамотність та гарна каліграфія. Церковні книги іноді можуть нам багато розповісти про наших пращурів.

      На жаль, з плином часу та через різні обставини, за яких зберігалися книги, вони набули доволі непоказного вигляду: над ними «попрацювали» і вогонь, і вода. Окремо варто сказати про чорнила, яки­ми робили записи у церковних книгах. На­приклад, за австрійської доби вони були дуже високої якості, їх привозили із Відня, такі за­писи добре збереглися, іноді навіть здається, що запис зроблений щойно. А записи зроблені кульковими ручками, записи зроблені ними, часто зовсім зникають, не витримавши випробування часом. Трапляється, що розгортаєш архівну справу, а аркуші в ній чисті; особливо паста боїться сонячних променів.

     В обласному архіві зберігаються церковні кни­ги, починаючи із XVIIІ ст. Коли береш таку книгу до рук, скла­дається враження, що повертаєшся у ті да­лекі часи. Гортаючи її сторінки, бачиш, скільки, наприк­лад, народилося немовлят 1825 року в Чернів­цях чи в будь-якому буковинському селі, скільки повінчалося того року, скільки людей померло. Розгортаєш сторінку наступною року і читаєш про народження у когось первістка. Тут і людські трагедії — записи про смерть. Церковна книга — це своєрідна історія в історії, яка немов оживає на твоїх очах.

     У давні часи націо­нальність не фіксувалася. Домінувало віроспо­відання родини, зазначалося, до якої релігії чи конфесії належали батьки, до такої записували й щойно народжене дитя. Іноді можна бачити такі записи, як «син графа» чи «дочка барона» — саме ці люди були, як кажуть, з вищого суспільного прошарку.

     На Буковині у минулому тисячолітті перева­жали такі конфесії: православна, греко-католицька, римо-католицька, іудейська.

     У різних конфесій такі записи велися різни­ми мовами: старослов’янською, німецькою, ру­мунською, польською, єврейською, російською, українською, але переважали старослов’янська, російська та українська. Інколи для записів про народження, шлюб та смерть відводились окремі книги.

     Наприклад, у православних церковних кни­гах велися такі записи: на титульному листі за­писувалася назва села (міста), дата початку реє­страції записів про народження, шлюб, смерть і кінцева дата таких записів.

   

    Про народження подавали таку інформацію: рік, число й місяць народження, дата хрещен­ня, номер будинку, де народилися дівчинка чи хлопчик (тут варто додати, що, наприклад за ав­стрійської доби на Буковині всі будинки мали свої номери навіть у сільській місцевості); далі ім’я дитини (її називали на честь дідуся чи бабусі, або зверталися до церковного календаря, і називали новонародженого на честь святого, якому приурочений цей день; ім’я та прізвище батьків народженого, ім’я та прізвище хрещених батьків та кумів, прізвище свя­щеника, який охрестив немовля.

    Якщо дитина була незаконнонародженою, це також зазначалося в окремій графі.

     Про одруження записували наступне: дата одру­ження, ім’я та прізвище тих, хто вступає у шлюб, номер будинку, звідки походять молоді (якщо одне з молодят з іншого села — про це обов’язково вказувалося), прізвище вінчальних батьків та свідків, прізвище священика, який вінчав чи завершив таїнство.

     Про смерть подавалися такі відомості: рік, число, місяць смерті, ім’я при похрещенні та постійне місце проживання, віро­сповідання та соціальний стан, звання, причина смерті (хвороба), назва хвороби (переважно у цій графі записано «сухоти»), прізвище та підпис свя­щеника, який здійснив обряд поховання.

     Колись у різних селах Буковини церковні кни­ги велися різними мовами та були різних форм.

     Тут варто пригадати одну цікаву історію, що трапи­лась з моєю зна-йомою з Оттави (Канада), коли вона розшукала в ар­хівах своє родинне коріння. Ось що вона розпов­іла: «Мої батьки походять з Буковини, із села Маморниця. Мій дідусь та бабуся виїхали до Канади, коли моєму батькові було років 9. Мій батько, коли був уже в поваж­ному віці — понад сімдесяти років, сказав, що серце завжди підказувало йому, що у нього ще були сестри та брати, про яких він нічо­го не знав, і все мене просив, щоб я звернулася до архівних джерел у пошуках його родоводу. Я, по правді, у це не вірила, бо знала, що в мене ніколи не було рідних — ні тітки, ні вуйка, але щоб заспо­коїти серце татуся, звернулась з листом до держав­ного архіву Чернівецької області й отримала відповідь, що у мого батька були три сестри і чо­тири брати. Що ж з ними трапилося?

     Я пригадала, що у штаті Юта (Америка) живе двоюрідна тітка, яка народилася також у Маморниці. Їй уже понад дев’яносто років, можливо, вона щось знає. Я сіла в літак і полетіла до тітки. Вона все підтвердила, що у мого татуся народи­лися брати та сестри, але всі повмирали малень­кими і поховані у Маморниці, а вижив тільки мій батько.

     Таких людських доль можна зустріти чимало. Коли береш до рук таку церковну книгу, складається враження, що ти повер-таєшся в інший вимір часу і перед тобою сотні й сотні людських історій, сповнених радості та горя, історії наших буковинців.

     Приємно пригадати, що мною було досліджено у архіві генеалогічне коріння яке, походить з наших буковинських земель, зокрема Рамону Джону Гнатишину генерал-губернатору Канади, Василью Курилику, художник, Аркадію Жуковському, художник, Євгенії Дутчак- Заячківська професор оттавського університету, Миколі Бідняку, художник, Ервіну Чаргофу лавріат Нобелівської премії, Марії Руснак журналіст радіо "Канада" відомого в Америці архітектора Івана Жуковського, Зеноній Стефанів історик, та багатьом маловідомим тим, що мають родинне коріння у нас на Буковині.

    Отже ми з вами можемо дізнатись, а хто були мої пращури можливо вони мали високий титул чи високий чин, звідки походить наше  фамільне коріння.

   А, як будувати своє генеалогічне дерево? Запитаєте ви.  Дуже просто, потрібно спочатку зібрати всю інформацію про ваших пращурів і починаєте робити таке собі дерево, яке росте і перші ваші предки повинні починатись з діда прадіда які маєте розмістити в корінні самого дерева , а далі по наростаючому це по гілках розміщати тих хто родився наступним де з’єднувались родини і аж до сучасних днів. Скажу чесно, що це надто клопітка робота, іноді вона займає багато місяців та років, але коли ти збереш до купи своє родинне дерево тоді ти будеш знати звідки ти родом і хто були твої пращури.

   Степан КАРАЧКО, краєзнавець ,для "Платинової Буковини"

  

 


Ключові слова: Церковні книги

Коментарі (0)
Додати свій коментарій:
*Ім'я:
E-mail:
*Коментарій:
Символів залишилося: із
Підтвердіть, що Ви людина 
Відповідь - одне слово на тій же мові, що й питання.
Відповідь на питання «скільки» - число
Нову загадку, будь-ласка

Другие новости:

ецепт ніжного домашнього зефіру без випікання Швидко та просто: рецепт ніжного домашнього зефіру без випікання
- 16.04.2024 10:32
Минулої доби шахраї ошукали двох чоловіків на суму понад 31 тисячу гривень: дізнавачі поліції розпочали кримінальні провадження Цього разу аферистам вдалося незаконно збагатитися чужими коштами під приводом
- 16.04.2024 10:09
ДНК тест для родового дерева, ДНК-экспертиза на этническое происхождение ДНК-тестирование – это мощный инструмент, который позволяет
- 15.04.2024 13:56
Образа: мозок шукає швидкі способи впоратися зі стресом Ми отримуємо сигнал ззовні, але не знаємо, що з ним робити
- 05.04.2024 11:23
Британський суд відклав екстрадицію Джуліана Ассанжа до США Засновник WikiLeaks у Великій Британії
- 01.04.2024 13:10
Чому наш організм вимагає солодкої та жирної їжі і що з цим робити Солодощі для нашого тіла це простий і, головне, швидкий спосіб о
- 01.04.2024 12:58
На Буковині слідчі поліції повідомили чоловіку про підозру у вчиненні домашнього насильства Житель обласного центру впродовж тривалого часу вчиняв протиправні дії відносно
- 01.04.2024 12:48
Влада України відкинула причетність до теракту в Крокус Сіті Холл МЗС України назвало звинувачення у причетності Києва до теракту
- 27.03.2024 13:03
Теракт в Крокусе Сити Холл: новая информация, количество пострадавших и судьба нападавших Глава Федеральной службы безопасности (ФСБ) России
- 25.03.2024 11:19

Всі новини