Історія Різдва
- 04.01.2012 14:12
З історії святкування Різдва Христового за юліанським та григоріанським календарями
На сьогодні ми з вами є свідками того, що народження Ісуса Христа людство святкує двічі це 25 грудня та 7 січня за двома земними календарями юліанським та григоріанським. Чому виникло таке не узгодження між католицькою та православною церквою? Це питання є актуальним уже не одне століття. Тож повернемось до історичних джерел появи юліанського та григоріанського календарів за якими церква відзначає Різдво Христове.
Юліанський календар був розроблений групою олександрійських астрономів на чолі з Созігеном і введений Юлієм Цезарем 1 січня 45 року до Різдва Христова. Рік встановлюється рівним 365.25 діб, три роки по 365 днів потім високосний 366 днів за рахунок 29 лютого. Спочатку додатковий день вставлявся перед 24 лютого и називався двічі шостим (лат. бісекстус, звідси високосний) перед березневими календами.
Юлій Цезарь також впорядкував число днів в місяцях по такому принципу : непарний місяць має 31 день, парний – 30. Лютий в простому році має 29 днів в високосному – 30. В нових місяцях повністю збереглось положення нон і ід, але у зв’язку зі збільшенням тривалості в деяких місяцях збільшилось число дній до календ. На час реформи календар відійшов від сезонних змін року на 90 днів, в зв’язку з чим в останньому місяці старого календаря було вставлено три місяці : мерцедоній (23 дні) і два безіменних місяці (33 і 34 дні) між листопадом і груднем.
У новому календарі рахунок днів був початий з молодого місяця, це випало на 1 січні, на цей же день був перенесений початок року (в риському календарі рік починався 1 березня).
Однак римські жреці запутали календар, проголошуючи високосним кожен третій рік. Між 44 і 9 рр. до Р.Х. було 12 високосних років зімість 9 (мали бути 41,37,...,13,9 рр. до Р.Х. а були 42,39,...,12,9 рр. до Р.Х.). Положення виправив імператор Август – з 9 р. до Р.Х. по 8 р. після Р.Х. високосних років не було. Також при Августі поширилось застосування семиденного тижня (до того був 8-ми денний, дні відповідали літерам алфавіту).
В честь Августа місяць Sextilis був переіменований в Augustus, також до нього додали один день, забравши його в лютого. З вересня один день був перенесений на жовтень, а з листопада на грудень. Кількість днів стала такою, як в сучасному календарі. В І і ІІ століттях було ще кілька спроб перейменування місяців календаря : вересень (September) в тіберіус (імператор Тіберій), потім в антоніус (імператор Антоній Пій) і коммодус (імператор Аврелій Коммод), а жовтень (October) в доміціанус (імператор Доміціан).
Через те, що тривалість тропічного року рівна 365.2422 настання сезонних явищ припадало на більш ранні дати, також постійно зміщувалось свято Пасхи. 24 лютого 1582 року Папа Григорій ХІІІ прийняв пропозицію астронома Луіджі Лілія Джиральді і Кристофера Клавія і видав булу, згідно якої після 4 жовтня наставало 15 жовтня і високосними залишались тільки ті роки, які діляться на 400, тобто 2100, 2200, 2300 роки високосними не будуть. Григоріанський календар також не абсолютно точний, рік в ньому довший від тропічного на 26 секунд, доба набігає за 3323 роки.
Новий стиль в Україні був заведений Центральною Радою 1 березня 1918 року для цивільного вжитку (різниця між старим і новим стилем становила 13 днів), і таким чином після 1 березня 1918 року настало 14. А в православних церквах літочислення і нині ведеться за старим стилем, тобто відставання йде на 13 діб.
Історія Різдва Христового;
Більше трьох століть уже нової ери християни Різдва Ісуса не святкували. Можливо, це було пов’язано зі впливом іудаїзму, може, старозавітні звичаї були ще сильними. І лише після того, як охрестилися народи Еллади, з’явилося окреме свято Різдва (язичники трансформували в нову віру свої прадавні звичаї).
Не було від початку і єдиної дати святкування народження Ісуса з Назарету. Це пов’язано з тим, що історично достовірна дата народження Христа невідома. У Святому Письмі не вказано ні дня, ні року, коли саме народився Христос. (Деякі християнські течії на підставі цього й донині не святкують Різдва).
Зберігся літопис, де Климент Олександрійський (150-215) з іронією висловлюється про тих, котрі відзначають народження Христа 20 травня 28 року Августівського урядування (на теперішнє літочислення – третього року ). Сам він наполягав на 17 листопада цього ж року, утім, обґрунтування цього переконання в літописі немає. Пізніше День народження Христа пов’язували із початком весни, який за Юліанським календарем припадав на 25 березня ( у цей же день відзначали Створення Світу).
Римляни третього століття святкували Різдво 25 грудня. Вони прив’язали його до свого язичницького народження Непереможного Сонця (свято зумовлене збільшенням тривалості дня після зимового сонцестояння).
Формальне ж рішення про відзначення Різдва Ісуса Христа 25 грудня очільники церкви прийняли на Ефеському (Третьому Всесвітньому) церковному соборі у 431 році.
Тим часом у Єрусалимі Різдво святкували разом із Богоявленням – 6 січня. Це свято поєднувало і Різдво, і Хрещення Ісуса в Йордані. Грецьке слово "епіфанія", чи "теофанія", у перші століття християнства означало не лише з’яву Ісуса при Хрещенні, але й з’яву на землі (народження). На Сході ця традиція зберігалася до 634 року.
Вирішальну роль у виокремленні свята Різдва Христового зіграли три Отці Східної Церкви: Святий Василій Великий, Святий Григорій Богослов і Святий Іоан Золотоустий. Під впливом останнього Святий Григорій Богослов запроваджує це свято у Константинополі. Василій Великий увів Христове Різдво 25 грудня в Каппадокії приблизно в 371 - 374 роках.
Справжня дата народження Ісуса Христа;
Дату народження Ісуса Христа, прийняту й донині, вивів римський монах, папський архіваріус Діонісій Малий. Він керувався даними Хронологічного збірника за 354 рік. У ньому народження Ісуса значиться в рік консульства Гая Цезаря й Емілія Павла, тобто у 1-ий рік н.е. Запис у Хронографі 354 р. виглядає так: "Hos cons. dominus Iesus Christus natus est VIII Kal. Ian. d. Ven. luna XV" ("При цих консулах Господь Ісус Христос народився на 8-й день до січневих календ. У п'ятницю, 15-го місяця").
Уже в Середньовіччі астрономи зауважили, що ця дата є помилковою. Керуючись обчисленнями місця розташування небесних світил, згаданих у Святому Письмі, вони висловили припущення, що Христос народився на 5 чи 6 років раніше (між 748 і 749 роком римського літочислення).
Ще пізніше деякі вчені висунули гіпотезу, що Ісус народився за 12 років вказаної дати. Астрологи переконують, що він був тільцем (за зовнішніми ознаками та рисами характеру), а тому, вірогідно, народився таки 23 березня (у день весняного рівнодення).
Одне з найбільших християнських свят і донині залишається однією з найбільших таємниць. Утім, розкрити її заважає передусім церковний догматизм. Це можна обґрунтувати хоча б тим, що вже понад півтисячі років Римо-католицька церква, більшість протестантських, а також більшість православних (Константинопольська, Олександрійська, Кіпрська, Болгарська, Румунська та Грецька) святкують Різдво в ніч з 24 на 25 грудня (за оновленим Григоріанським календарем), і лише Єрусалимська, Румунська, Сербська православні, Українська греко-католицька та всі Українські православні церкви святкують Різдво з 6 на 7 січня (за старим Юліанським календарем).
Різниця між ними, безумовно, не лише в календарі, далеко не лише в календарі. Як на мене, якби православні і католики почали святкувати Різдво 25 грудня за одним календарем, то Православна Церква не стала би від цього Католицькою. Вона все-одно залишатиметься православною - забагато інших розбіжностей мають ці дві християнські конфесії. А от людям було би набагато приємніше знати, що церкви - не політики, що вони можуть визначитися в організаційних моментах. Що нам смертним скажуть наші духовні лідери, в те мусимо вірити...
Степан Карачко, краєзнавець
Коментарі (0)
Другие новости:
- 01.02.2025 09:50
- 31.01.2025 09:29
Почти 80% французов не поддерживают деятельность Макрона на посту президента
Вместе с тем, популярность премьер-министра Франции Франсуа
- 28.01.2025 10:48
- 27.01.2025 17:41
- 27.01.2025 15:50
Онлайн-медиа в Украине обяжут удалять негативные комментарии о власти
В Украине был принят законопроект, предусматривающий новые
- 27.01.2025 12:51
Онлайн-медіа в Україні будуть видаляти негативні коментарі про владу
В Україні було ухвалено законопроєкт, що передбачає
- 27.01.2025 12:48
79% громадян Франції висловили незадоволення діяльністю президента Емманюеля Макрона
Згідно з цими даними, лише 21% респондентів схвалюють політику
- 27.01.2025 09:49
- 26.01.2025 15:46
- 26.01.2025 14:57
235.jpg "http://1568.cv.ua/")