Платинова Буковина

Буковинське етнічне коріння   гурту «Bukovina Club»

Останнім часом відродилася мода на етно. Мабуть, це чи не єдиний жанр, проти якого в суспільній свідомості немає жодних упереджень. Але якщо ви думаєте, що „мода на етно” означає дослідження й повернення національних традицій, ви дуже помиляєтеся. Це не копирсання в минулому, це прийняття й художнє опрацювання того, що дійшло до нас, попри всі перепони глобалізації, урбанізації й денаціоналізації. А художнє опрацювання відтак означає таку м’ясорубку, продукт на виході якої іноді їстівний, іноді ні, але завжди становить дивовижну мішанину традицій, напрямків, стилів і жанрів.

    Саме етнічна музика, музика народів світу,  широкий термін, що є аналогом англійського «world music» і відноситься до тієї частини переважно популярної музики, що бере свій початок у музичному фольклорі різних країн. Термін з'явився у 1980-х роках в англомовних країнах для класифікації музичних явищ у музичній індустрії.

    Існують такі визначення терміну world music, як «місцева музика ззовні» або «чиясь ще місцева музика». Етнічній музиці властиве використання ладо-гармонічних та мелодичних особливостей народної музики, запозиченню народних музичних інструментів або манери музичного виконавства. В той же час етнічна музика не є поняттям, тотожним народній музиці - вирізняючи для етнічної музики тут стає входження до масової культури.

    Саме такою музикою займається уже двадцять років Штефан  Хантель коріння його родини походить з нашого славного міста Чернівці.

    Недавно відбулася презентація нового альбому „Disko Partizani” відомого німецького виконавця етнічної музики DJ Schantel’. Минулого року його проект „Bukovina Club” здобув престижну премію ВВС Award в номінації World Music. Композиції DJ Schantel’я також увійшли до саундтреку до скандального  американського фільму „Борат”.

     DJ Schantel’ – людини у волохатій шапці на голові й з гітарою в руках, саунд, з яким він працює, побудовано на  музиці з південно-східної Європи і Балкан. Ця музика ввібрала елементи грецької і турецької музичних культур, широко запозичених жителями Східної Європи.

    Східноєвропейською музикою Штефан Хантель захопився не випадково. Як не випадково і свою групу назвав Bukovina Club. Дід і бабця Штефана по матері родом з Чернівців. Після Другої світової війни вони опинилися в таборі для переміщених осіб в Австрії, а потім осіли у Франкфурті–на-Майні, де у 1968 році народився Штефан. Наприкінці 80-х він почав кар'єру ді-джея. З тієї пори за музикантом, що грає на багатьох інструментах, зберігся дивний творчий псевдонім DJ Schantel.

     Пригадує Штефан: міф Буковини пройшов через все моє дитинство. У сім'ї постійно говорили про втрачену батьківщину, де переплелися різні культури, національності, мови й релігії: іудейство, мусульманство, християнство. Всі ці етнічні групи жили дуже органічно, взаємно збагачуючи один одного. Проте, вперше відвідавши Чернівці, я переконався, що тієї Буковини, про яку мені розповідали і якою я марив, більше немає. Але я сказав собі: «Ця історія – частина мене», і вона житиме в моїй музиці.

    Новий диск „Bukovina Club” “Disko Partizani”, завершує 20-річний відрізок творчості музиканта. А назва його походить від першої групи DJ Schantel’я, що звалася «Club Guerillia» (Партизанський клуб). Цікавою є  не тільки незвичайна назва «Disco Partizani», яку Schantel дав своїй новій роботі, але і саме слово «партизани», яке має слов'янське закінчення. За словами автора, в цю назву вкладений цілий спектр емоцій.

    Йому до вподоби бунтарська складова цієї музики та її потужність. «Партизан» – боєць підпілля з яскраво вираженими політичними цілями. Але оскільки я займаюся музикою, а не політикою, то словосполучення «Disco Partizani» є для мене дуже цікавою грою слів. Ще одна незаперечна перевага цієї назви в тому, що для різних тусовок і всіляких  персонажів воно надає підґрунтя для найрізноманітніших інтерпретацій.

    Цікаво, що володіючи багатьма інструментами, – в дитинстві Штефан вчився грати на скрипці, гітарі та ударних – Schantel зберіг в своєму творчому псевдонімі клубний додаток DJ. Утім, навіть у цій ролі він прагнув протистояти колегам з тусовок «техно» і «хаус». Зокрема, поєднуючи  з електронною музикою африканські, латинські і бразильські мотиви.

    Його дуже цікавить поєднання електричних і акустичних інструментів, електро-саунда і традиційно органічного звуку. Я завжди прагнув об'єднати традиції і сучасність. У ролі ді-джея я почуваюся ще й таким собі шоу-бізнесменом, на кшталт директора цирку або імпресаріо. А виступаючи з живим шоу, яким є  Bukovina Club, я мимоволі протиставляю себе „класичним” ді-джеям. Він робить те, що сучасні ді-джєї вважають «некрутим», тобто співаю в мікрофон, спілкуюся із публікою, чергую швидкі і повільні номери.

     Ось уже вісім років поспіль Штефан Хантель регулярно відвідує Чернівці, де навіть перейняв шефство над сирітським притулком. Під час „помаранчевої революції” німецький ді-джей брав участь у концерті на її підтримку, організованому в Чернівцях. Натомість для чернівецьких музикантів Штефан допомагає організовувати виступи на Заході. Він привозив до Німеччини, приміром, єврейський оркестр Льва Фельдмана. А от щодо української музики, то  DJ Schantel має власне, суперечливе, але оригінальне бачення.

    Він вважає, що українська музика є таким собі гібридом, який зазнав багато впливів. Наприклад, одеські бандитські пісні відніс до української музики, так само,  як і слов'янські й гуцульські мотиви. Тому для нього українська музика – коктейль різних музичних стилів.

    Штефан особисто знайомий з українською співачкою Русланою, і навіть їздив разом з нею у турне по Європі. Він нарікає, що західна аудіо-промисловість ще не відкрила для себе ринок сучасної української музики.

    Існує не тільки мовна проблема. Передусім все ще живі стереотипи, які існували до падіння Берлінського муру. Знадобиться не один день, щоб східноєвропейська культура стала популярною на Заході. За останні три-чотири роки в даному напрямі було зроблено немало.

    Під час одного з останніх візитів до Чернівців німецький музикант відшукав у місті будинок своїх предків. Одне погано: українську Штефан поки не розуміє.  «Мабуть така моя доля, – зітхає він, – замість мов я вивчаю мелодії і гармонії, і з їхньою допомогою спілкуюся з світом».

    Підготував Степан Карачко, краєзнавець, для "Платинової Буковини"

Додати свій коментарій:

*Ім'я:
E-mail:
*Коментарій:	Символів залишилося: із
Підтвердіть, що Ви людина  Відповідь - одне слово на тій же мові, що й питання. Відповідь на питання «скільки» - число Нову загадку, будь-ласка

Другие новости:

Новый год:2025 время перезагрузки и новых надежд Для кого-то это повод подвести итоги, для других – попытка
- 21.11.2024 14:56

Як заброньованому виїхати за кордон? З початком дії воєнного стану в Україні запроваджено обмеження на перетин
- 15.11.2024 13:14

КиївПрайд: скандал через співпадіння з Днем пам’яті жертв Голодомору Співпадіння дат: проблема етики чи випадковість?
- 15.11.2024 12:27

У Чернівцях за клопотанням слідчих поліції взято під варту місцевого наркозбувача Здійснюючи превентивні поліцейські заходи на території міста Чернівці, правоохоронці з
- 08.11.2024 11:46

Дональд Трамп одержал победу 2024 Победа Трампа также привела к усилению позиций
- 06.11.2024 14:48

Психологічна допомога для чоловіків Чому за допомогою звертаються чоловіки
- 31.10.2024 22:58

За допомогу в перетині кордону чоловікам - засудили на 2 роки тюрми Відповідно до вироку Новоселицького районного суду Чернівецького району, двох
- 31.10.2024 11:40

Какие черты лица у мужчин и женщин, которые изменяют? Выяснилось, что изменщиков можно отличить по определенным типичным чертам лица
- 30.10.2024 09:01

Введено спрощений алгоритм переведення військових Новий алгоритм спрощує процедуру переведення військовослужбовців
- 29.10.2024 16:37

Огляд основних воєнних дій в Україні з 21 по 27 жовтня Союзники та партнери підтримують Україну
- 29.10.2024 09:25

Всі новини