Помер Борис Черток - один з батьків радянської космонавтики
- 14.12.2011 11:15У Москві на 100-му року життя помер видатний конструктор ракетної техніки, один з найближчих співробітників Сергія Корольова, академік РАН, доктор технічних наук Борис Черток. Про смерть вченого РИА "Новости" повідомила вчений секретар академічних читань з космонавтиці Алла Медведєва. Патріарх російської космонавтики не дожив до свого столітнього ювілею всього два з половиною місяці.
За словами Медведєвої, Борис Черток помер у 07:40 ранку в п'ятницю. Про час і місце церемонії прощання колеги академіка повідомлять пізніше.
Борис Черток протягом багатьох років керував підготовкою і проведенням академічних читань з космонавтиці, більш відомих як "Королівські читання". До останніх днів життя він залишався співробітником корпорації "Енергія", читав лекції студентам.
Борис Черток, з ім'ям якого пов'язані головні досягнення СРСР в освоєнні космосу, охоче ділився спогадами про ті події. Так, в інтерв'ю, даному сім років тому "Російській газеті", Черток повідав про секретного коду Гагаріна, розкрив причини програшу СРСР американцям "місячної гонці" і зізнався, що сам мріяв полетіти в космос.
Розповів академік і своєї першої зустрічі в Корольовим, яка сталася в 1945 році в Німеччині, де Черток очолював інститут "Рабе", створений для відновлення німецької ракетної техніки. "Якось раз лунає дзвінок з Берліна: "До тебе приїде підполковник Корольов". Коли побачив його дуже пошарпаний "опель-кадет", пам'ятаю, подумав: "Невелика птах...", - з посмішкою сказав Черток, зазначивши, що чим-то Корольов його відразу підкорив. Описуючи характер головного конструктора, Черток відзначав, що той ніколи не соромився у різкій формі, але швидко відходив.
В інтерв'ю Черток також висловив думку, що СРСР не зміг першим відправити своїх космонавтів на Місяць через відмови від наземної відпрацювання першій ступені ракети носія Н-1. "Для цього треба було побудувати величезний і дуже дорогий вогневої стенд. Вирішили не будувати. І на початках виявилися ті прорахунки - конструктивні, технологічні, проектні, які повинні були виявитися ще при наземних випробувань", - пояснив академік.
За його словами, крапку в "Місячної програми" поставили три людини: президент академії наук Мстислав Келдиш, міністр загального машинобудування Сергій Афанасьєв і секретар ЦК КПРС з оборонних справах Дмитро Устинов. Вони прийшли до висновку, що після чотирьох невдач немає сенсу продовжувати "місячну гонку". Корольов до того моменту вже помер, і головним конструктором був Василь Мішин. Хоча розробники пропонували побудувати базу на Місяці, "трійця" з ними не погодилася, і проект так і не був реалізований.
Мова в інтерв'ю зайшла і про політ у космос Юрія Гагаріна. "Коли ми йшли на пуск Гагаріна, то, звичайно, ризикували дуже сильно. Треба сказати, що і американці виявили слідом за нами ще більшу сміливість: у них надійність пуску людини в космос на "Меркурій" була гірше", - зізнався академік.
Про причини присвоєння секретного коду 125 Гагаріну Борис Черток розповів наступне: "Психологи вважали, що у людини, що опинився один на один зі Всесвіту, може поїхати дах". Тому для першого польоту хтось запропонував ввести цифровий кодовий замок. Тільки набравши код "125", можна було включити живлення на систему ручного управління".
За словами вченого, цей код запечатали в конверт. "Виходили з того, що, якщо Гагарін дістане конверт, прочитає і набере код, отже, він в своєму розумі і йому можна довірити ручне управління. Правда, після польоту провідний конструктор "Востоков" Олег Іванівський зізнався: індекс він повідомив Гагаріну ще до посадки в корабель", - сказав він.
Наприкінці інтерв'ю журналісти запитали академіка, чи хотілося йому самому коли-небудь полетіти в космос. І він чесно відповів: "Хотілося", додавши з іронією, що в його віці "це був би цілком виправданий ризик".
В іншому інтерв'ю журналу "Російський космос", опублікованому на сайті Роскомоса навесні цього року, Борис Черток жалкував, що дотепер у землян не знайшлися у Всесвіті товариші по розуму.
"Мені 99 років, і я відчуваю задоволення від того, що виявився активним учасником подій, що мали історичне значення. Але сумно усвідомлювати, що ми одні в осяжному просторі. Телескоп "Хаббл" виявив сотні екзопланет, але ніде немає умов для життя. Зараз єдина надія на Європу - супутник Юпітера, де під твердою крижаний оболонкою нібито знаходяться океани води. Може бути, там знайдуться сліди життя. Але поки розум властивий тільки людині, мешканцю планети Земля", - відзначав академік.
Борис Овсійович Черток народився 1 березня 1912 року в Лодзі (Польща). У 1940 році закінчив Московський енергетичний інститут. З 1940 по 1945 рік працював в ОКБ головного конструктора В.Ф.Болховитинова.
У квітні 1945 року у складі спеціальної комісії Черток був відряджений до Німеччини, де до січня 1947 року керував роботою групи радянських фахівців з вивчення ракет "ФАУ". У тому ж році разом з Олексієм Ісаєвим він організував в радянській окупаційній зоні в Тюрінгії спільний радянсько-німецький ракетний інститут "Рабе", який займався вивченням і розвитком техніки управління балістичними ракетами дальньої дії. На базі інституту в 1946 році був створений новий інститут - "Нордхаузен", головним інженером якого був призначений Сергій Корольов.
З цього часу Борис Черток працював у тісному співробітництві з Корольовим. У серпні 1946 року він був переведений на посаду заступника головного інженера і начальника відділу систем управління Науково-дослідницького інституту N88 (НДІ-88) міністерства озброєння. У 1950 році Чертока призначили заступником начальника відділу, а в 1951 році - начальником відділу систем управління Особливого конструкторського бюро N1 (ОКБ-1, сьогодні РКК "Енергія") НДІ-88, головним конструктором якого був Корольов.
У 1974 році Черток став заступником генерального конструктора Науково-виробничого об'єднання "Енергія" з систем управління. Вся його науково-інженерна діяльність з 1946 року пов'язана з розробкою і створенням систем для управління ракетами і космічними апаратами.
Під керівництвом вченого була створена школа, яка до цього часу визначає наукові напрямки і рівень вітчизняної техніки пілотованих космічних польотів.
У 1961 році Борис Черток був удостоєний звання Героя Соціалістичної праці, в 1968 році обраний членом-кореспондентом Академії наук СРСР по Відділенню механіки і процесів управління, в 2000 році - дійсним членом РАН, в 1990 році - дійсним членом Міжнародної академії астронавтики.
Борис Черток - автор і співавтор понад 200 наукових праць, в тому числі ряду монографій, більшість з яких багато років були засекречені. В 1994-1999 роках під його керівництвом була підготовлена унікальна історична серія "Ракети і люди".
Коментарі (0)
Другие новости:
- 21.11.2024 14:56
- 15.11.2024 13:14
- 15.11.2024 12:27
- 08.11.2024 11:46
- 31.10.2024 11:40
- 30.10.2024 09:01
- 29.10.2024 16:37
- 29.10.2024 09:25