Вчені випробували прототип бездротового штучного серця
- 14.07.2011 11:21За задумом авторів нового винаходу, пацієнти з штучним серцем або допоміжним кров'яним насосом зможуть отримати більшу свободу пересування.
Фахівці з університету Вашингтона (University of Washington) і медичного центру університету Піттсбурга (UPMC) протестували бездротову систему живлення спільно з одним із комерційних шлуночкових допоміжних пристроїв (ДВА).
Очолює цей проект Джошуа Сміт (Joshua Smith), який перейшов в університет Вашингтона з компанії Intel, де кілька років працював над системою передачі електроенергії по повітрю.
Мова йде про технології, за яких за рахунок підстроювання резонансної частоти та інших параметрів приймальної і передавальної котушок можлива переправлення електроенергії на середні відстані (десятки сантиметрів - метри) з високим ККД.
Раніше кардіологи вже експериментували з індуктивними системами подачі живлення на серцевий насос-імплантат, бажаючи позбутися від проходять крізь шкіру проводів (це ворота інфекції, що підвищують ризик ускладнень). Але прості технології (на зразок тих, що використовуються в бездротових електричних зубних щітки) медиків розчарували - дальність передачі склала лічені міліметри і проявився побічний ефект у вигляді непотрібного нагрівання тканин.
Система Сміта дозволяє позбутися цих недоліків. Вона складається з двох пар котушок. Перша (на головній фотографії - праворуч) з'єднана з електричної мережі і передає енергію другий котушці (у центрі), яка, по ідеї, може бути розміщена на одязі пацієнта.
Ця друга котушка заряджає носимую людиною буферну батарею (необхідну для розширення автономності), а також видає струм на ще одну передавальну котушку, меншого розміру. Та вже займається трансляцією енергії на зовсім невелику (діаметром всього 4,3 см) приймальну котушку (на головній фотографії зліва), що знаходиться в тілі людини і сполучену з штучним серцем, а також з внутрішньої буферної батарейкою.
Поки такий набір був випробуваний в лабораторних умовах. Котушки розташовувалися на столі, а з'єднаний з ними апарат VAD працював у кружку з рідиною. Потужність передавалася надійно з ККД близько 80%, свідчить прес-реліз вашингтонського університету.
У перспективі автори проекту бачать таку картину. В житловий або робочій кімнаті пацієнта має бути змонтовано кілька передавальних котушок - у стінах, стелі, під ліжком і в кріслі. Вони повинні забезпечити людині з серцевим імплантатом майже безперервну підживлення батарей. Для їх зарядки йому не потрібно підключатися до розеток.
Разом з тим внутрішній акумулятор повинен дати людині можливість спокійно перебувати поза зоною що підживлюють котушок і без жилета до двох годин. Що дозволить пацієнтові, наприклад, прийняти ванну.
Результати перших випробувань системи вчені представили на щорічній конференції американського товариства з розвитку штучних внутрішніх органів (ASAIO), де отримали нагороду за найбільш перспективний дослідження в області штучного серця.
Наступний крок авторів прототипу - випробування бездротового підживлення штучного серця, імплантованого піддослідній тварині.
Коментарі (0)
Другие новости:
- 21.11.2024 14:56
- 15.11.2024 13:14
- 15.11.2024 12:27
- 08.11.2024 11:46
- 31.10.2024 11:40
- 30.10.2024 09:01
- 29.10.2024 16:37
- 29.10.2024 09:25