Мобілізація: як росіяни ухиляються від відправлення на фронт

- 10.10.2022 21:55
Мобілізація: як росіяни ухиляються від відправлення на фронт

Понад 200 тисяч росіян, за офіційними даними, мобілізовано на війну з Україною. Більша кількість громадян рф, зважаючи на все, намагаються уникнути цього. Як?

Через два тижні після оголошеної 21 вересня 2022 року президентом РФ Володимиром Путіним "часткової мобілізації" його міністр оборони Сергій Шойгу відрапортував про понад 200 тисяч мобілізованих. Але ще більше росіян, судячи з даних із різних джерел, намагаються уникнути участі у війні, розв'язаної їхньою країною проти України. Хтось виїхав за кордон, хтось намагається ухилитися від вручення повістки іншими способами. DW зібрала кілька типових історій, змінивши з міркувань особистої безпеки імена героїв, з якими спілкувалася.

Данило, 33 роки: Такого єднання росіян, як у Грузії, в РФ не бачив
З 21 вересня, Росію залишили 700 тисяч людей. Так зробив і Данило, художник та тату-майстер із Санкт-Петербурга: "У мене є друзі українці, це не ті люди, з ким я хочу воювати. Це не моя війна. Інша справа, якби на нас хтось напав". Наприклад, якби Китай хотів у нас під галас щось відтяпати".

Спочатку Данило думав ховатися в лісових хатинках із друзями, які захоплюються рибалкою та полюванням. Але у підсумку зібрав гроші і 24 вересня вирушив до Грузії наземним кордоном через пропускний пункт "Верхній Ларс". На той час там уже утворився багатокілометровий затор. У ній машини з охочими покинути країну стояли цілодобово. Данилові пощастило: його шлях від Владикавказу до Грузії зайняв менше за день завдяки тому, що він поїхав рейсовим автобусом. Щоправда, останні три кілометри він йшов пішки, а кмітливий товариш допоміг йому обійти гігантську чергу. Але все одно, як зізнається Данило, було нервово й страшно, і якоїсь миті він навіть думав повернути назад.

Черга з автомобілів на КПП Черга з автомобілів на КПП

За його словами, настрої у черзі були панічні, люди боялися, що кордони ось-ось закриють. В надії швидше опинитися на іншому боці хтось продавав свої машини за безцінь, хтось міняв їх на велосипеди. Прагненням співгромадян залишити країну скористалися місцеві поліцейські та ДІБДР. Данил розповідає: "Там заробляли всі, хто тільки міг. Закрили регіон, поставили пости. Офіційно через них не пропускали, насправді – за хабар. Проходження кожного посту – 5 тисяч рублів". Поліцейські за гроші навіть супроводжували машини на початок черги.

Зараз Данило перебуває у Тбілісі. Поки що він не може знайти постійне житло і ночує у квартирах знайомих. Він не знає, коли зможе повернутися до Росії: "Тут важко, це не мій дім, не моя країна. Але всі один одному допомагають. Я такого єднання росіян у Росії не бачив".

Андрій, 32 роки: Щоб не отримувати повістку, вимкнув дверний дзвінок
Андрій працював продавцем-консультантом у великій торговій мережі з продажу побутової техніки у місті на північному заході Росії. Після оголошення мобілізації він поспішив на роботу: "Вдома сидиш, здригаєшся від кожного звуку. На роботі морально спокійніше, багато людей, багато виходів, щоб втекти, якщо що".

21 вересня, згадує Андрій, усі на роботі були шоковані новиною про мобілізацію. Керівництво магазину одразу оголосило: коли прийдуть повістки на співробітників, їх їм роздадуть. Один колега Андрія пішов добровольцем до військкомату, а сам він звільнився і тепер планує шукати роботу без офіційного працевлаштування.

Андрій не їде з країни через відсутність грошей на переїзд і незатребуваність на чужині: "Що я там робитиму? Таких, як я, там уже навалом". Він живе з дівчиною, і щоб не отримувати повістку, вони відключили вдома дверний дзвінок, не відчиняють нікому двері та не видають зайвих звуків.

Надій на те, що скоро закінчиться, у Андрія немає. Він упевнений, що будуть наступні хвилі мобілізації, тому що армія Росії продовжить зазнавати поразки: "У мене багато друзів, які відслужили в армії, там і до війни був бардак. Один сидів перекладав папірці, інший - робив квадратні кучугури, третій - траву фарбував ". Про майбутнє Андрій міркує так: "У людей я ніколи не вірив, особливо в людей старшого покоління. Ніхто мені так не хамив, як люди старші за мене". Поки це покоління не піде, робить висновок він, у нас навряд чи щось вийде.


Коментарі (0)
Додати свій коментарій:
*Ім'я:
E-mail:
*Коментарій:
Символів залишилося: із
Підтвердіть, що Ви людина 
Відповідь - одне слово на тій же мові, що й питання.
Відповідь на питання «скільки» - число
Нову загадку, будь-ласка

Другие новости:

Образа: мозок шукає швидкі способи впоратися зі стресом Ми отримуємо сигнал ззовні, але не знаємо, що з ним робити
- 05.04.2024 11:23
Британський суд відклав екстрадицію Джуліана Ассанжа до США Засновник WikiLeaks у Великій Британії
- 01.04.2024 13:10
Чому наш організм вимагає солодкої та жирної їжі і що з цим робити Солодощі для нашого тіла це простий і, головне, швидкий спосіб о
- 01.04.2024 12:58
На Буковині слідчі поліції повідомили чоловіку про підозру у вчиненні домашнього насильства Житель обласного центру впродовж тривалого часу вчиняв протиправні дії відносно
- 01.04.2024 12:48
Влада України відкинула причетність до теракту в Крокус Сіті Холл МЗС України назвало звинувачення у причетності Києва до теракту
- 27.03.2024 13:03
Теракт в Крокусе Сити Холл: новая информация, количество пострадавших и судьба нападавших Глава Федеральной службы безопасности (ФСБ) России
- 25.03.2024 11:19
Владелец Крокус Сити Холл взял кредиты с сыном Эмином для спасения своего безнеса Миллиардер Араз Агаларов и его сын, известный певец Эмин
- 23.03.2024 22:44
Кто хозяин Крокус Сити Холла? Данные 2024 Крокус Сити - это крупный деловой и торговый комплекс в Москве, принадлежащий российскому бизнесмену и
- 23.03.2024 22:30
Сколько погибших в Крокус Сити Холл? В подмосковном концертном зале «Крокус Сити Холл»
- 23.03.2024 21:42

Всі новини