Ніч на 13.

Ніч  на 13.

З давніх давен на Україні ніч перед святом Андрія, 13 грудня, вважалась чарівною. В давні часи хлопці та дівчата збирались на вечорниці.

            Хлопці зустрічались, щоб робити шкоду. А саме - знімати хвіртки та ховати їх так, щоб господар не знайшов. Раніше вважали, якщо хвіртка господаря, який мав доньку на виданні залишалась на місці, то гуляти їй ще рік незаміжньою.Також хлопці робили інші капості, які завдавали багато клопоту господарям.- сховають відро відколодязя, підпруть двері та господар вранці без допомоги не може вийти з власної хати...

А дівчата збирались групами в поважних господарів та гадали, займалися ворожбою, щоб дізнатися про свого судженого ряженого. Ось приклади деяких гадань, які проводились колись:

Кожна незаміжня дівчина знімала з лівої ноги чоботи. Вони складалися по старшинству від стіни до дверей та переставлялися до тих пір, поки якийсь з чоботів не опинеться біля порога. Власниця того чобота перша вийде заміж, а всі інші за нею.

Ротом  носили воду з колодязя, та на ній місили тісто, з якого ліпили вареники. Чий вареник перший спливе, коли варять, то тій дівчині першій вдягати фату.

В 24-00 виходили з дому в нічній сорочці зі свічкою в руках та ішли до колодязя, якщо  доля добра, то можна побачити у дзеркалі води обличчя нареченого.

Щоб дізнатись ім»я нареченого, треба було підготуватись заздалегідь: заготувати кількість паперців, щоб співпадала з датою народження. Подруги повинні були написати на них імена хлопців по одному.  На одному папірці самій написати іми»я свого коханого. Покласти папірці під подушку. Прокинувшись вранці, вибрати один папірець, не встаючи з ліжка. Яке ім»я написане, таке ім»я майбутнього чоловіка.

            Виходили з хати, знімали чобіт та кидали його через дах хати. В яку сторону полетить, з тієї сторони і наречений приїде. Або, звідки собаки залають, звідти і наречений буде.

 Ирина Липова, для ПБ