Пропонуємо інтервью з приватним нотаріусом м. Чернівці Іщенко Аллою Володимірівною.

Алла Володимирівна! Читачам «ПБ» дуже цікаво було б дізнатися про так би мовити приватну сторону такої публічної людини, як нотаріус. Розкажить про себе.

Я народилась в місті Луганськ, де і проходили мої перші роки навчання, але закінчувала школу вже в Чернівцях так як батька перевели у Чернівці, таким чином в Чернівцях я з 1974 року.

        Ким працював Ваш батько?

Батько працював головою Чернівецького аппеляційного суду.

        Де Ви здобували освіту?

Далі працювала, поступала і  в Харків, і в Одессу та  нарешті ми з батьком поступили у Львівський Державний Університет.

       Тобто Ви дуже настирлива людина?

Так.

       Як Ви прийшли саме до професії нотаріуса?

Абсолютно випадково, я працювала в суді консультантом і коли мені запропонували профессію нотаріуса, пійшла в нотаріат. Але я за фахом юрист.

       Хто відіграв визначну роль у вашому житті?

Мій батько,тому що він був суддею з великої букви, дуже досвідчений юрист - оце і вплинуло на мою подальшу профессію.

     Як Ви вважаєте, реформування нотаріату, що було розпочате ще у 1993 році із запровадженням приватної нотаріальної діяльності та минулорічні рішення Міністерства юстиції (наказ № 218/5 від 03.05.2007 р. та наказ № 411/5 від 22.06.2007 р.) про збільшення чисельності приватних нотаріусів в усіх нотаріальних округах України зумовило штучне переміщення приватних нотаріусів із сільських районів до обласних центрів та до міста Києва? Чи сталося масове звільнення у зв’язку з переходом державних нотаріусів до приватної нотаріальної діяльності?

Це було занадто. Окільки, якщо говорити про Чернівецький округ, у нас достатньо було нотаріусів досвідчених, які вже пройшли Державну контору, які вже довгі роки працювали. Безконтрольне, штучне збільшення нотаріусів сприяє тому, що у нас дуже багато псевдо фахівців, дуже багато скарг і профессія нотаріуса втрачає свою вагомість. З»явилось багато зайвих людей, тих, що вважають,  що працювати нотаріусом - це перш за все заробляти великі гроші, але це далеко не так. У нас дуже великі витрати: ми самі утримуємо робочі місця, самі себе забезпечуем всім необхідним,  робимо значні відрахування і в бюджет, і в пенсійний фонд  (за бланки, довідки ,  за користування державним реестром - ми за все сплачуємо гроші). Можливо колись, коли приватні нотаріуси починали працювати, вони заробляли великі гроші. Але це я вважаю другорядним на данний момент, бо перш за все треба бути  спеціалістом, бути на своєму місці. Треба любити цю роботу, бо ця робота дуже складна, наприклад - законодавство міняеться постійно. Працювати дуже важко - треба встигати слідкувати за всіми змінами, які сталися у законодавстві. А якщо не вдосконалюватися, навіщо взагалі отримувати цю профессію? Взагалі, це властиво будь-якої юридичної спеціальності:  адвокат, судья, прокурор - всі мають бути на своїх місцях.

        Чи потребують розвитку в Україні поняття нотаріальної таємниці, гарантії нотаріальної діяльності, статус нотаріуса?

Справа в тому, що у нас досить недосконале законодавство і один закон протиріччить іншому.  Наприклад, ми користуемось, перш за все, Законом про нотаріат, Цивільним Кодексом. В Законі про нотаріат досить конкретно вказується про таємницю вчинюваних нотаріальних дій, про те,  кому і які данні ми можемо надавати, але в той же час Закон про прокуратуру, Закон про адвокатуру, Закон про податкову адміністрацію абсолютно протиріччять нашому закону. Тобто, закон пишуть, але в той же час не вказуют, що треба змінити інші закони. Оце сприяє тому, що виникають суперечки з Державними органами.

         Тобто одні пишуть закон, а інші пишуть другий закон, щоб обійти перший.

Цілком вірно. Тому і виходять колізії в законодавстві.

        Чинний Закон «Про нотаріат» поділяє нотаріат на державний і приватний. Такий поділ є умовним, оскільки документи, посвідчені як державними, так і приватними нотаріусами, мають однакову юридичну силу. На Вашу думку, чи треба зрівняти у компетенції державних і приватних нотаріусів або об’єднати державний і приватний нотаріат в єдину систему?

Розмова про те, щоб нотаріат був єдиний , як в більшості країн, розпочата вже давно. На тому тижні в першому читанні були прийняті зміни до Закону  про нотаріат, де вказуеться, що не буде державних і приватних нотаріусів, а будуть просто нотаріуси. На сьогодняшній день ми виконуем всі дії, що і державні нотаріуси, крім оформлення спадщини. Але, якщо в другому читанні приймуть цей закон, ми будемо виконувати всі дії нарівні з державними нотаріусами. Хоча державні контори не будуть ліквідовуватись, але розподілу нотаріусів на приватні і державні уже не буде і я рахую що це правильно.

        Згідно з новим законом ви будете займатись питаннями спадщини?

Так,  але перш ніж цим займатися всі приватні нотаріуси забовязані будуть здати іспит із спадкового права.

       Наприклад я зіткнулася з такою проблемою. Нещодавна треба було оформити спадщину, але державний нотаріус був у у відпустці. Терміни оформлення документів закінчувались, неприемним сюрпризом для нас стали також стали черги.

Нажаль, завжди так було. Коли я працювала в державній конторі -  їх було всього дві на ціле місто, тоді були також черги, люди навіть займали чергу у п»ятій ранку, для того, щоб попасти до державного нотаріуса. Це складає для людей великі незручності. Будемо надіятись, що ситуація зміниться на краще.

        Чи існують відмінності у Вашої послугах  для пільгових категорій громадян (інваліди, ліквідатори наслідків аварії на ЧАЕС, пенсіонери, неповнолітні та ін.)?

Бувають, але не завжди. Взагалі, наші тарифи досить умовні, ми завжди дивимся на те,  кто до нас прийшов, і виходячи з того,берем плату за надані послуги. У державних нотаріусів пільговики мають постійні льготи, можливо після затвердження нового закону і у нас ситуація зміниться.

          Яке Ваше відношення до такого складного питання як можливість вчинення нотаріальних, а також прирівняних до нотаріальних дій іншими особами, зокрема, посадовими особами сільських, рад, головними лікарями лікарень, командирами військових частин, та іншими посадовими особами. Адже з  одного боку, це полегшує людям можливість посвідчення таких важливих документів, як заповіти і довіреності, а з другого, спричиняє численні судові спори і навіть кримінальні справи у зв’язку з неправильним застосуванням вищезазначеними особами законодавства.

У новому Законі значно звужені повноваження посадових осіб селищних рад. Наприклад, вони мають право тільки посвідчувати заповіти і вчиняти дії щодо охорони спадкованого майна, все решта вони вже не можуть вчиняти. З іншого боку, решта, наприклад ті самі довіренності викликае певні незручності, бо треба отримувати дозвіл від органів слідства або від судових органів. На сьогодняшній день по новому Закону, вони самі можуть отримувати довіренності. З одного боку те, що сільскі ради не можуть посвідчувати довіренності, я вважаю правильно. Але є і інша сторона медалі. Наприклад, військова частина, з якої тяжко добиратись до нотаріуса, або лікарні, в які ми на заповіти не виїзджаем, бо коли людина знаходиться в медичному закладі лише лікар може встановити стан здоровя людини на той час, коли вона хоче скласти заповіт. Я вважаю,що це правильно.

           Цивільне законодавство і законодавство про нотаріат розвиваються у напрямі унеможливлення зловживань при посвідченні заповітів і довіреностей. Це і спеціальні бланки, на яких викладаються тексти нотаріальних документів, і запровадження спеціальних електронних реєстрів, у яких реєструються нотаріально посвідчені довіреності і заповіти, а також використані бланки. Прирівняні до нотаріальних (або посвідчені посадовими особами) заповіти і довіреності не захищені нотаріальними бланками і не вносяться оперативно до електронних реєстрів, що полегшує фальсифікації цих важливих документів і спричиняє корупцію. Що ви думаете з цього приводу?

 Взагалі, це не моє питання. Але я рахую вірним, що з серпня 2007 року при поданні документов у посольства,  разом з довіренністью стали подавати  заявку на внесення довіренності в електронний реєстр, але самі вони цими реєстрами не користуються. Я вважаю,  що вони мають ними користуватись . Реєстрами мають користуватись всі особи, що вчиняють дії, прирівняні до нотаріально посвідчених - я вважаю таку норму треба ввести.

             Як Ви вважаєте, чи потрібні в Україні нотаріальні палати, які існують у європейських країнах?

У нас є Українська нотаріальна палата, вона існує з 1993 року. Вона діє. Ми відраховуем їй членські внески, скликаються інколи семінари… Вона діє переважно на міжнародному рівні, а з нотаріусами України вони мало працюють, було б добре, щоб нам надавали більше інформації щодо змін в законах. А так приходиться самому шукати інформацію щодо змін в законах з інтернету, преси.

           Чи вважаєте Ви, що державний нотаріус фактично залишається відносно привілейованим, користується низкою пільг у порівнянні із приватним нотаріусом, а Міністерство юстиції жодним чином не йде назустріч побажанням приватних нотаріусів.

До приватних  нотаріусів більш суворі вимоги, чим до державних і планові перевірки у нас проводяться більш скурпульозно.

              Чи висвітлюєте Ви проблемні питання, надаєте розяснення громадянам  на сторінках  Буковинської преси?

Так. В тому році і на початку  цього в мене була рубрика в газеті «Буковинське Віче», де я давала розяснення з тих питань, що найбільше хвилюють людей. Читачам бізнес сайту «Платинова Буковина» хочу порадити наступне. Краще попередити інколи свій вчинок і прийти проконсольтуватись, чим зробити дію, а потім ії виправляти, що набагато складніше. Тим більше, що нотаріальних  і адвокатських контор є дуже багато. Незнання закону не звільняе від відповідальності. Пересічному громадянину важко розібратись у всіх законах, тому у випадках, коли ви не впевнені, як вам поступити, звертайтесь за допомогою до профессіоналів.

               Займаючись такою складною роботою треба мати надійний тил. Росскажіть про свою сім»ю, як ви відпочиваете.

В мене є двое дітей. Дочці сімнадцять років, сину дев»ять. Щодо відпочинку, виізжаемо за місто, подорожуемо в інші країни. Египет, Турція, нещодавно була в Домініканської Республиці з дітьми, де дуже сподобалося…білий пісок, океан…дуже красиво, але дуже душно. На Буковині часто їздимо в Віженку. Дочка моя хоче поступати на юридичний. Мій дід, батько та брат були суддями. Син пока що мріє досліджувати космос.

Другие интервью "ПБ"