Віктор Янукович виступив на засіданні Громадської гуманітарної ради

- 14.05.2010 11:43
Віктор Янукович виступив на засіданні Громадської гуманітарної ради

13 травня Президент України виступив на засіданні Громадської гуманітарної ради, повідомляє Прес-служба Президента України Віктора Януковича

Шановні колеги! Щиро радий вітати вас на першому засіданні Громадської гуманітарної ради.

Впевнений, що сьогодні в нас відбудеться конкретна розмова про те, якою повинна бути політика влади у гуманітарній сфері.

Це – надзвичайно важлива проблема. Не менш важлива, ніж виведення країни з кризи. Тому я особисто патронуватиму процес її вирішення. У своїй діяльності хотів би спиратися на вас – творчу інтелігенцію, культурну, освітню, наукову громаду. Саме з цією метою я створив Громадську гуманітарну раду – консультативно-дорадчий орган при Президентові України.

Гуманітарна політика в сучасній Україні має, безумовно, свою специфіку, як і будь-яка інша справа. На відміну від багатьох європейських країн, вона покликана не лише сприяти розвиткові науки, культури, освіти, охорони здоров’я, а й бути інструментом досягнення громадянської злагоди у суспільстві, розколотому після різних історичних подій у нашій країні, в тому числі й подій 2004 року.

Гуманітарна політика в сучасній Україні повинна поступово привести наше суспільство до того стану, коли відмінності в історичному розвитку регіонів, їх культурних традиціях перестануть використовуватися в політичних цілях. Саме тоді, і лише тоді ми зможемо повною мірою заявити, що інтегрувалися в культурний простір об’єднаної Європи.

Проблема, безумовно, не нова. Скільки її експлуатували політики з усіх без винятку політичних таборів – ми з вами це відчували у нашому повсякденному житті. Однак реально, за великим рахунком, нічого зроблено не було. Чому? Тому що бідного можна нагодувати, сяк-так одягнути, але при цьому він залишатиметься бідняком, а не повноцінним членом суспільства, де культура, наука, охорона здоров’я доступні кожному.

Тому реалізацію ефективної гуманітарної політики я безпосередньо пов’язую з нашими успіхами у виведенні країни з глибокої економічної кризи.

Ніщо так не принижує людину, як бідність. Думаю, тут ми з вами разом є однодумцями. З прийняттям Державного бюджету 2010 року ми починаємо виконувати Закон про підвищення соціальних стандартів, хоча наші опоненти восени минулого року називали це утопією. Уряд уже прийняв рішення про підвищення пенсій для 10 мільйонів пенсіонерів та зарплат для 3,5 мільйона працівників бюджетних установ з 1 січня 2010 року. Я думаю, що ви знаєте, що саме зараз іде виплата компенсацій з початку року. А потім ми перейдемо до кінця року вже на поточне фінансування. Пенсії та заробітна плата за січень-квітень 2010 року будуть перераховані, і різницю доплачено протягом травня-червня 2010 року.

Значних інвестицій вимагатиме забезпечення права громадян на доступ до ефективних систем освіти, охорони здоров`я, культури. Однак є справи, які ми можемо вирішувати і без окремої статті в бюджеті.

Вилікувати суспільство від заполітизованості, не допускати дії, що суперечать загальновизнаним етичним і моральним нормам, у зародку викорінювати спроби приниження або дискримінації індивіда чи групи за расовими, етнічними, мовними чи іншими ознаками – для цього не потрібні великі капітали. Для цього потрібно лише, щоб держава постійно тримала в полі зору ситуацію у цих чутливих питаннях і вчасно втручалася у них, якщо таке втручання необхідне.

До речі, я зараз спізнився, прошу пробачення, бо я зараз займався гуманітарною проблемою. Це питання кримськотатарського народу, шістдесят шоста річниця депортації якого відзначається 18 травня. Багато там питань виникло несподівано. Вони мене не здивували. Але це, я сказав би так, наслідки бездіяльності влади і особливо, на жаль, в останні роки. Тому ми, безумовно, повинні тримати в полі зору ситуацію в будь-яких чутливих питаннях і втручатися. Підкреслюю – втручатися ефективно.

Було б помилкою жертвувати самобутністю окремого краю заради ідеї політичної доцільності: зведення Держави до одного спільного культурного знаменника. Це взагалі неможливо. Це принижує як тих, хто це робить, так і тих, по відношенню до кого це робиться в країні. Ми це відзначали в нашій попередній історії, у тому числі і сучасній.

Я також проти ескалації протистояння в питанні інтерпретації подій та історичних постатей. У цьому ми зобов’язані знайти порозуміння. Яким чином? Відповідь на це запитання я хотів би почути від вас під час нашого сьогоднішнього діалогу. Я вважаю, що він буде у нас досить тривалий.

В усьому цивілізованому світі історія відіграє роль цементуючого фактора творення нації, народу. У нас – найбільш деструктивного. Це справді складне завдання. Я не думаю, що існує якийсь один універсальний рецепт, як його вирішити. Можу лише сказати, що напевно не шляхом вивищення одних героїв за рахунок приниження інших. Це ми вже проходили, і я не буду про це багато говорити.

Поступовість, делікатність, усвідомлення того, що ми маємо справу з історичним процесом, а отже, результати наших зусиль зможуть відчути лише наступні покоління – ось той імператив, який повинен змінити політику примусової ідеологічної обробки, якою займалися в нашій країні багато років і в різні часи історії.

У контексті сучасних глобальних світових змін ЮНЕСКО звертає увагу на основні аспекти гуманітарної політики. Серед них – забезпечення здоров`я людей та довготривалість їх життя, розвиток творчості, економічна підтримка культурної індустрії (видавничої справи, кінематографа, засобів масової інформації) та ефективний захист культурної спадщини – як матеріальної, так і духовної.

Україна не може стояти осторонь таких світових тенденцій, як глобалізація та інтенсивний розвиток інформаційних технологій. Тому гуманітарна політика держави має бути зорієнтованою як на внутрішній простір, так і на зовнішнє сприйняття. Однак актуальність культурної індустрії не повинна означати заміну естетичних вартостей на комерційні, а національної культури – на масову культуру.

Подальший гуманітарний розвиток нашої держави немислимий без розвитку вітчизняного медіапростору. Це пов'язано з плюралізмом засобів масової інформації і безумовним забезпеченням права людини на вільне висловлення думки.

Україна і надалі забезпечуватиме свободу ЗМІ, підтримуватиме високі стандарти журналістської діяльності. Водночас ми зробимо усе, щоб не допустити випадків тиску на медіа, прояви насилля щодо репортерів, перешкоджання виконанню ними своїх професійних обов'язків. Кожен такий випадок матиме відповідне правове завершення.

Шановні представники Громадської гуманітарної ради,

Хотів би повідомити вам, що до складу Гуманітарної ради входять також журналісти, які забезпечуватимуть процес подальшого розвитку та поглиблення свободи слова в Україні.

У цьому зв’язку видається важливим створення суспільного радіо і телебачення. Я хотів би, щоб в Україні якнайшвидше був прийнятий закон про суспільне радіо і телебачення. Це стане суттєвим кроком до збалансованості, об’єктивності засобів масової інформації. Це дуже важливо для мене. Переконаний, ми цього досягнемо.

Тепер про стан справ у нашій освіті. Вона поширює свій вплив у цілому на 11 мільйонів вихованців, учнів, студентів, їх батьків та педагогів.

Створити належні умови для нарощування освітнього потенціалу України, забезпечити широкий доступ талановитої молоді до нових знань незалежно від місця проживання, майнового стану та фінансових можливостей батьків – ось наше надважливе завдання.

Яким чином вирішити його? Давайте думати над цим і пропонувати конкретні кроки, які повинна здійснити влада.

Щодо дошкільного виховання. В країні майже 1100 дитячих садочків тимчасово не працюють з різних причин. Сьогодні лише 57% дітей (у тому числі в сільській місцевості – 33%) охоплено цими закладами. Ситуацію слід негайно виправляти. Це завдання як Кабінету Міністрів України, так і місцевих органів виконавчої влади.

Болючим питанням є збереження мережі загальноосвітніх навчальних закладів, особливо в сільській місцевості, у зв`язку з погіршенням демографічної ситуації.

Не налагоджено організацію підвезення учнів до навчальних закладів у випадку, коли вони проживають поза межами пішохідної доступності. Торік не закуплено за державні кошти жодного автобуса за програмою «Шкільний автобус».

Складною залишається ситуація з виданням підручників. Зазвичай воно здійснюється з суттєвим запізненням та не в повному обсязі. Торік, наприклад, нові підручники надходили ще в грудні.

Необхідно здійснити кардинальні реформи в професійно-технічній освіті. Можливо, нам треба переймати досвід країн ЄС, де цим питанням значною мірою опікується бізнес і торгово-промислові палати, які гнучко реагують на зміни кон'юнктури ринку праці.

Очевидно, слід більше уваги приділити підвищенню якості вищої освіти. Адже на сьогодні жоден із українських університетів не увійшов до рейтингу кращих вищих навчальних закладів світу.

Можливо, цій проблемі зарадить створення єдиного державного банку даних про потребу у фахівцях за профілем і кількістю. Особливо це стосується технічних спеціальностей. Чи не варто розвивати спільно з виробництвом експериментально-навчальну базу? До цього процесу можна тісніше залучати і підприємницькі структури. Схоже, що освіта в Україні, надаючи якісні фундаментальні знання, серйозно відстає у прикладній здатності.

Необхідно у найкоротший час реально довести, що вища школа здатна чесно і прозоро виконувати свої обов'язки. Зовнішнє незалежне оцінювання для вступу у вищі навчальні заклади України зберігається, але водночас треба працювати над удосконаленням умов прийому.

Важлива тема – підвищення авторитету педагогічних і науково-педагогічних працівників, їх соціальний захист. Маємо подбати про підвищення рівня оплати праці тих, хто навчає молоде покоління, створення для них належних житлово-побутових умов.

Надзвичайно вагомим питанням для держави є розвиток науки, ефективне використання наявного науково-технічного потенціалу. Водночас через низький рівень координації, проблеми фінансування, відсутність чіткості у визначенні пріоритетів цей потенціал не задіяний повною мірою в процесах державотворення.

Потрібно посилити роботу щодо повернення престижу наукової діяльності, забезпечити поповнення наукової сфери талановитою молоддю.

Стратегічним напрямом нашої роботи має стати творення в Україні нового бачення культури – культури модерної, динамічної, конкурентоспроможної.

Пріоритетними напрямками розвитку тут можна вважати, по-перше, використання мовно-культурного різноманіття української нації як потенціалу її розвитку. Переконаний, що активізація міжкультурного діалогу, застосування широкої культурної автономії регіонів із правом визначати власну культурну політику забезпечить збереження в Україні міжетнічного й міжконфесійного миру. Переконаний у цьому. Першим важливим кроком тут буде проведення адміністративно-територіальної реформи.

Необхідне також забезпечення рівного доступу громадян до культурних надбань. У зв'язку з цим акцентую увагу на такій болючій темі, як культура на селі. Ми зобов'язані спільними зусиллями громадськості, органів влади, місцевих громад добитися позитивних зрушень у цій сфері.

Не менш важливим є збереження та актуалізація національної культурно-історичної спадщини. У цій царині маємо терміново узаконити збереження історичного середовища наших міст, у першу чергу – історичної зони Софії Київської, Києво-Печерської лаври у столиці України. Слід припинити незаконну забудову схилів і берегів Дніпра, парків, скверів у Києві та інших містах.

Серед заходів актуалізації національних культурних надбань першочерговими є вшанування 150-річчя від дня смерті Тараса Шевченка та його перепоховання в Україні і відзначення 200-річчя від дня народження Великого Кобзаря. Я особисто займаюся цим питанням і сподіваюся, що ми з вами вже цього року проведемо у Каневі чергове засідання нашої Ради. Я вам це обіцяю.

Давно назріла потреба у створенні ефективного державного протекціонізму по відношенню до вітчизняних культурних індустрій. Я недавно підписав Закон України, покликаний полегшити життя українських кінематографістів, стимулювати кіновиробництво і наповнити наш культурний простір власними кінофільмами.

Водночас культурні індустрії мають стати поштовхом для розвитку регіонів, джерелом притоку інвестицій і фінансових надходжень, створення нових робочих місць. Потрібна нова якість державної підтримки українського книговидання та розповсюдження книги.

Належний розвиток усіх цих напрямків потребує формування сприятливої правової бази. Маємо рішуче припинити будь-які зазіхання на майно і приміщення редакцій газет, видавництв, творчих спілок та добродійних фондів. Урядові слід повернутися до питання щодо зниження рівня сплати комунальних послуг творчими і добродійними осередками.

Уряд повинен невідкладно завершити роботу щодо підготовки нового Закону «Про культуру». Необхідно також розробити дієву методологію стимулювання приватних інвестицій і спонсорства, зокрема – через прийняття Закону «Про меценатство».

Актуальним залишається і питання інтеграції української культури в європейський та світовий культурний простір, входження України в європейські культурні проекти.

Могутнім чинником духовного вдосконалення суспільства, піднесення його моралі, відповідальності перед нинішніми і прийдешніми поколіннями є Церква.

Для Української держави всі Церкви і релігійні організації рівні і водночас рідні. Дотримання цього принципу ми вимагатимемо від керівників державної влади на всіх рівнях. Держава ніколи не втручатиметься у справи Церкви. Це повинні вирішувати громади і душа кожної людини. Розділення народу за релігійними, національними чи мовними ознаками є тяжким гріхом.

Українська держава не втручатиметься у внутрішньоцерковні справи, але ми завжди повинні максимально сприяти примиренню і подоланню будь-яких протистоянь та непорозумінь.

Головним завданням у сфері державно-церковних відносин є створення якнайсприятливіших умов для реалізації духовної місії Церкви.

Шановні колеги,

Кожна людина, незалежно від соціального статусу і місця проживання, повинна мати можливість отримати якісну медичну допомогу. Це – невід'ємне питання гуманітарного розвитку.

Водночас стан системи охорони здоров'я в Україні на сьогодні оцінюється як вкрай незадовільний. Зокрема, маємо неприпустимо високий рівень загальної смертності, який за даними Європейської бази даних «Здоров`я для всіх» поступається такому лише в Росії, Казахстані і Молдові; низький рівень очікуваної тривалості життя (нижчий лише в Росії, Казахстані й Туркменістані); найвищий в Європейському регіоні природний спад населення.

Усі перелічені проблеми є доказом того, що організаційні засади української системи охорони здоров`я не відповідають вимогам сьогодення. Невідповідність методів управління галуззю новим економічним відносинам приводить до того, що будь-якого обсягу державних коштів на медицину буде замало. Галузь охорони здоров`я в Україні і досі залишається нереформованою.

Тому завданням першочергового значення є реформування системи охорони здоров`я, здійснення практичних і рішучих кроків для забезпечення якісної та доступної медичної допомоги населенню.

Разом з тим зазначу, що поняття «здоров`я нації» належить не лише до компетенції медиків. Формування та утвердження здорового способу життя має і буде посідати належне місце серед програм, пріоритетних для держави.

На часі – визначення прогнозованих термінів запровадження страхової медицини, раціоналізація функціонування інституту сімейного лікаря, відновлення профілактичної медицини, ефективний державний контроль за якістю ліків, підняття соціальних гарантій медичним працівникам тощо.

Створення сучасної системи охорони здоров`я буде основним засобом досягнення мети «Здорові люди – впевнене майбутнє».

Більше третини населення України – молодь. Це близько 15 мільйонів молодих громадян віком від 14 до 35 років. Від цінностей, які сповідує молодь, її патріотизму, рівня освіченості і культури, налаштованості на розвиток і працю залежить місце України в завтрашньому світі.

Пріоритетним завданням є забезпечення таких умов розвитку молоді, щоб вона зростала здоровою фізично і духовно, одержувала добру освіту й усі можливості для повної самореалізації. При цьому молодь має усвідомлювати свої політичні, громадянські права та обов`язки, бути відповідальною за майбутнє своєї країни.

Переконаний, що спільно ми знайдемо правильне вирішення цих важливих питань.

На обговоренні шляхів вирішення зазначених проблем я пропоную побудувати нашу роботу.

Я свідомо зробив такий розширений виступ для того, щоб якомога ширше торкнутися кола тих проблем, над якими нам з вами доведеться багато працювати. Сподіваюся, ми знаходитимемо рішення і спільно їх виконуватимемо – кожен на своєму місці.

Дякую за увагу.


Ключові слова: гуманітарна політика, Гуманітарна рада

Коментарі (0)
Додати свій коментарій:
*Ім'я:
E-mail:
*Коментарій:
Символів залишилося: із
Підтвердіть, що Ви людина 
Відповідь - одне слово на тій же мові, що й питання.
Відповідь на питання «скільки» - число
Нову загадку, будь-ласка

Другие новости:

Где купить или взять на прокат новогодние костюмы в Черновцах Декабрь - самая горячая пора для новогодних утренников, елок и тематических вечеринок для
- 15.12.2017 18:19
В сквере в Черновцах обнаружен труп 15 12 2017 В Черновцах в сквере рядом с одной из школ нашли бездыханное тело, лежавшее на скамье.
- 15.12.2017 15:36
Особливості оподаткування спадщини та подарунків Відповідно до норм Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
- 15.12.2017 13:26
США заявили о готовности создания коалиции против Ирана США намерены создать международную коалицию для противостояния Ирану. Об этом на пресс-конференции 14 декабря заявила постоянная представительница Вашингтона в ООН Никки Хейли.
- 15.12.2017 11:50
Боевики провели зачистки в Моспино Координатор группы Информационное сопротивление Дмитрий Тымчук сообщил, что боевики на Донбассе осуществили серию зачисток,
- 15.12.2017 11:18
ДТП на Сторожинеччине 14 12 2017 Вечером четверга, 14 декабря, в селе Панка Сторожинецкого района, произошла серьезная авария.
- 15.12.2017 10:51
В МВФ озвучили требования для очередного транша По словам исполняющего обязанности главы НБУ Якова Смолия, уже в конце января 2018 года в Киев ожидается приезд новой миссии МВФ. С
- 15.12.2017 10:23
Красная рыба защитит вас от инсультов Красная рыба крайне полезна для организма, и диетологи рекомендуют ее включать в рацион несколько раз в неделю, в крайнем случае -
- 15.12.2017 09:29
Когда Маланка фест 2018 в Черновцах В Черновцах традиционный фольклорно-этнографический фестиваль Маланка-Фест состоится 15 января 2018 года.
- 15.12.2017 09:08
Большая семерка выразила поддержку НАБУ Послы стран G7 высказали свою поддержку Национальному антикоррупционному бюро Украины. По мнению стран Большой семерки, для будущего
- 14.12.2017 16:06

Всі новини