У Чернівецькій області створять лабораторію по визначенню ГМО у продуктах харчування

- 02.11.2009 12:29
У Чернівецькій області створять лабораторію по визначенню ГМО у продуктах харчування

Лабораторія по визначенню ГМО як крок до заборони експерименту над людством.

Звичайно, докладаються чималі зусилля по впровадженню лабораторії з перевірки на вміст ГМО у Чернівецькій області. По-перше, питання національної безпеки вимагає контролю за сільськогосподарською сировиною та харчовою продукцією, що може потрапити до нас із Румунії, Молдови та транзитом із інших країн. Неконтрольоване використання трансгенних сільськогосподарських рослин може становити загрозу для екосистеми Буковини. По-друге, полегшити доступ продукції вітчизняних виробників на іноземні ринки та внутрішній ринок шляхом надання доказів відсутності ГМО, що продукція вирощена із застосуванням органічних технологій та виготовлена без застосування трансгенів і є екологічно чистою. Також ведеться навчання фахівців, які проводитимуть дослідження наявності трансгенів в продуктах харчування.
Отже, основне завдання Держспоживстандарту – розвивати мережу таких лабораторних центрів та контролювати обов’язкову наявність маркування на продуктах.
ДП "Буковинастандартметрологія" розпочала підготовку до створення лабораторії по визначенню ГМО у продуктах харчування. З цією метою вже проаналізовано вимоги, визначено необхідне обладнання, його виробники та постачальники, умови постачання. Розроблено проект реконструкції мікробіологічної лабораторії. Але існує ряд проблемних питань, основним з яких є достатньо висока вартість необхідного лабораторного обладнання, що в сучасних умовах для ДП "Буковинастандартметрологія" є надзвичайно великою сумою.
Одним із варіантів вирішення цієї проблеми є активний пошук коштів для придбання випробувального обладнання – звернення до різноманітних міжнародних та гуманітарних організацій з проханням підтримати програму створення в регіоні лабораторії для визначення ГМО, залучення їх коштів для співфінансування створення лабораторії (придбання випробувального обладнання).
Підсумуємо: продукт повинен мати обов’язкове маркування на вміст ГМО. Можливе лише введення нового процентного бар’єру на їх використання – 0,9 %. Якщо у продукті міститься менша кількість ГМО, то він може продаватися без маркування. Це – європейський стандарт, втілення якого в Україні, безумовно, позитивний момент. Перш за все це стосується дитячого харчування. Але навіть введення всіх необхідних санкцій не гарантує дотримання виробником правил. Можливо, якщо з часом введеться кримінальна відповідальність, то порушники зрозуміють, що несуть небезпеку людству.
Порушуючи цю норму закону, виробник наражається на таку ж небезпеку, що і пересічний громадянин, тобто, «тим самим по тому ж місцю». Та й не варто нею нехтувати, адже санкції до виробників-порушників здебільшого вживаються. Безкарність триває лише до першої скарги або ретельної перевірки виробництва.
Натомість споживачеві потрібно бути більш пильним щодо вибору продуктів харчування. Отже, слідкуйте за тим, що споживаєте, потребуйте продукти з маркуванням та не бійтеся шукати вихід, бо він є завжди! А ще – обізнаний, значить озброєний.


Звичайно, докладаються чималі зусилля по впровадженню лабораторії з перевірки на вміст ГМО у Чернівецькій області. По-перше, питання національної безпеки вимагає контролю за сільськогосподарською сировиною та харчовою продукцією, що може потрапити до нас із Румунії, Молдови та транзитом із інших країн. Неконтрольоване використання трансгенних сільськогосподарських рослин може становити загрозу для екосистеми Буковини. По-друге, полегшити доступ продукції вітчизняних виробників на іноземні ринки та внутрішній ринок шляхом надання доказів відсутності ГМО, що продукція вирощена із застосуванням органічних технологій та виготовлена без застосування трансгенів і є екологічно чистою. Також ведеться навчання фахівців, які проводитимуть дослідження наявності трансгенів в продуктах харчування.
Отже, основне завдання Держспоживстандарту – розвивати мережу таких лабораторних центрів та контролювати обов’язкову наявність маркування на продуктах.
ДП "Буковинастандартметрологія" розпочала підготовку до створення лабораторії по визначенню ГМО у продуктах харчування. З цією метою вже проаналізовано вимоги, визначено необхідне обладнання, його виробники та постачальники, умови постачання. Розроблено проект реконструкції мікробіологічної лабораторії. Але існує ряд проблемних питань, основним з яких є достатньо висока вартість необхідного лабораторного обладнання, що в сучасних умовах для ДП "Буковинастандартметрологія" є надзвичайно великою сумою.
Одним із варіантів вирішення цієї проблеми є активний пошук коштів для придбання випробувального обладнання – звернення до різноманітних міжнародних та гуманітарних організацій з проханням підтримати програму створення в регіоні лабораторії для визначення ГМО, залучення їх коштів для співфінансування створення лабораторії (придбання випробувального обладнання).
Підсумуємо: продукт повинен мати обов’язкове маркування на вміст ГМО. Можливе лише введення нового процентного бар’єру на їх використання – 0,9 %. Якщо у продукті міститься менша кількість ГМО, то він може продаватися без маркування. Це – європейський стандарт, втілення якого в Україні, безумовно, позитивний момент. Перш за все це стосується дитячого харчування. Але навіть введення всіх необхідних санкцій не гарантує дотримання виробником правил. Можливо, якщо з часом введеться кримінальна відповідальність, то порушники зрозуміють, що несуть небезпеку людству.
Порушуючи цю норму закону, виробник наражається на таку ж небезпеку, що і пересічний громадянин, тобто, «тим самим по тому ж місцю». Та й не варто нею нехтувати, адже санкції до виробників-порушників здебільшого вживаються. Безкарність триває лише до першої скарги або ретельної перевірки виробництва.
Натомість споживачеві потрібно бути більш пильним щодо вибору продуктів харчування. Отже, слідкуйте за тим, що споживаєте, потребуйте продукти з маркуванням та не бійтеся шукати вихід, бо він є завжди! А ще – обізнаний, значить озброєний.

Ще з часів Радянського Союзу ми звикли думати, що продукція, вироблена за кордоном, є кращою за нашу. Та якщо говорити про трансгенні домішки у харчовій продукції, то виходить, що наша країна, а саме Держспоживстандарт України невпинно піклується про захист споживачів від цього сучасного винаходу та його застосування у виробництві продуктів харчування. Генетично модифіковані організми (ГМО), або так звані трансгени, почали поширюватися у США ще майже 15 років тому. Однак до сих пір вчені не дослідили в повному обсязі вплив трансгенних продуктів на здоров’я та генетику людини. Звичайно, «хімії» в нашому житті вистачає і без генетично модифікованих організмів. Починаючи від пестицидів та хімікатів для рослин, антибіотиків або преміксів для тварин, закінчуючи різноманітними харчовими добавками, консервантами – для нас. Але ще ні єдиному з цих речовин не приписували можливості змінювати генотип людини. Тобто невідомо чи постраждають онуки та правнуки тих, хто сьогодні знаходиться у продуктивному віці та вживає трансгени. Висновки вчених далекі від оптимістичних: хороші наміри нагодувати велику кількість людей не виправдовують засоби, якими це робиться, тобто, нам пропонується їжа, яка впливає на генотип людини та її здоров’я.

Проблема виробництва продуктів з додатком ГМО в Україні набуває все більшого резонансу. Протягом останніх років на споживчому ринку України безконтрольно розміщуються харчові продукти, що містять ГМО.
З 1 липня цього року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 468 «Про затвердження Порядку етикетування харчових продуктів, які містять генетично модифіковані організми, або вироблені з їх використанням та вводяться в обіг».
А стаття 15 Закону України «Про захист прав споживачів» говорить, що споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого компетентного вибору. Така інформація про продукцію повинна містити, зокрема, позначку про наявність у її складі генетично модифікованих компонентів. Зазначимо, що етикетка з написом «Без ГМО» для українців вже не дивина, але ж повинна бути обов’язково і інша – «містить ГМО». Тобто, продукція, вироблена з 1 липня 2009 р. повинна мати відповідне маркування щодо вмісту генетично модифікованих організмів. Позначка “Без ГМО” – добровільна ініціатива, «містить ГМО» – обов’язкова вимога.
А що ж з продуктами, які не мають жодної з цих позначок? Вони, або без генетично модифікованих продуктів, бо держава не зобов’язує їх маркувати, або це продукція недобросовісних виробників-порушників. Споживачеві залишається зробити свій вибір, чи попросту вгадати, який продукт теоретично може містити ГМО, а який – ні. На сьогодні, за наявною інформацією, у світі зареєстровано 11 видів генетично модифікованих сільськогосподарських рослин: соя, кукурудза, картопля, рис, ріпак, пшениця, бавовна, тютюн, цукровий буряк, помідори, кабачки, папайя, слива та диня.
Голова Держспоживстандарту України Л. Лосюк наголошує:
Суб’єкти господарювання, які вводять в обіг продукцію без відповідного маркування на наявність генетично модифікованих організмів (ГМО), несуть відповідальність відповідно до ст. 23 Закону «Про захист прав споживачів» (штрафні санкції від 2 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, залежно від серйозності порушення, або у 10-разовому розмірі вартості продукції, виходячи з цін на дату придбання продукції.) Про це йдеться у коментарі Держкомітету України з питань технічного регулювання і споживчої політики до відповідної постанови КМУ від 13 травня 2009 р. «Про маркування харчових продуктів і сільськогосподарської продукції, що містять генетично модифіковані організми, або зроблені з їх використанням» (зі змінами, внесеними відповідно до постанови Кабміну №661 від 1 липня 2009 р.). За відсутність маркування продукції на наявність ГМО запроваджується штраф.
«Винахід ГМО – справжній прорив у сфері забезпечення продуктами харчування швидко зростаючого населення планети» – це головний аргумент для прихильників поширення трансгенів. На міжнародній конференції, присвяченій темі ГМО, експерти Всеукраїнської екологічної ліги висловили думку, що несанкціоноване поширення таких продуктів – небезпечний експеримент над населенням і ґрунтами України. Серед інших учасників конференції була також присутня російська вчена І. Єрмакова. Вона розповіла, що 2 роки тому провела експеримент: годувала самиць щурів генетично модифікованою соєю. З першого покоління нащадків вижила лише половина. На жаль, всі вони були безплідні.
Тепер, коли була прийнята нашим парламентом відповідна законодавча база, Україна стала членом Всесвітньої торгової організації (ВТО). В зв’язку з цим виникає можливість потоку імпортної продукції з вмістом ГМО. Але в самих країнах-членах ВТО вона, до речі, маркується. Крім цього, оскільки Україна прагне стати членом Євросоюзу, одним з умов членства в ЄС є обов’язкове маркування ГМО-продукції.
Але відповідні відмітки все ж не є перешкодою для розповсюдження трансгенів. Крім цього, на початку 2008 р. Управління з безпеки продуктів харчування при Еврокомісії визнало нешкідливим вживання молока та м’яса генетично модифікованих тварин. В найближчому майбутньому в країнах ЄС може бути дозволено збут генетично модифікованих продуктів та відмінені жорсткі обмеження на їх імпорт. Очікується, що останнє рішення по дозволу чи подовженню мораторію на збут генетично модифікованих молока та м’яса на ринках ЄС буде прийнято Єврокомісією у травні цього року.
Питанням генетично модифікованих продуктів Єврокомісія почала займатися після того, як у 2007 р. відомство з контролю якості продовольчих товарів і медикаментів США узаконило їх вживання.
В Україні затверджені національні стандарти для продукції, яка вміщає ГМО. З 1 травня діють міжнародні стандарти, які визначають методи виявлення генетично модифікованих організмів.
США, Канада, Аргентина, Бразилія і Китай є основними виробниками та постачальниками ГМО-продукції. Хоч трансгени й впевнено завойовують споживчі ринки світу, в Україні про це заявили лише рік тому, але ніхто не може точно сказати, скільки років до цього на наші столи попадали продукти з їх вмістом.
Отже, споживач має повне право на доступ до інформації про якість харчової продукції та наявність в ній трансгенів. Проте, що зміниться, якщо він стане обізнаним у тому, містить ця продукція ГМО чи ні? Споживачі давно знають про наявність у продуктах харчування різних стабілізаторів, ароматизаторів, емульгаторів, консервантів у напитках, цукерках, ковбасах та ін. Чи менше люди стали купляти все це?
На відміну від інших, в нашій країні немає альтернативних супермаркетів з екологічно-чистими продуктами. Але, навіть якщо б і були, то навряд чи вони були б прибутковими, тому що виграють більш дешеві товари з ГМО. Адже цінова політика дає змогу вченим прогнозувати надходження ГМО-продуктів на споживчі ринки в ту або іншу країну.
Майже третя частина харчових продуктів, які вживаються в європейських країнах, є генетично модифікованими організмами, у США цей показник сягає 60 %. Що ж мається на увазі під цим терміном? ГМО – любий живий організм, який володіє новою комбінацією генетичного матеріалу, отриманого завдяки новітній біотехнології. Генна інженерія з’явилася в 1972 р. як нове направлення у молекулярній біології. Тоді у лабораторії американського професора Станфордського університету Пола Берга була отримана гібридна молекула ДНК, яка складалася з фрагментів фагової, бактеріальної і вірусної ДНК.
В 1996 р. вперше розпочалося комерційне використання генетично модифікованих рослин. З тих пір, по даним дослідження організації Worldwatch Institute, площа посіву трансгених культур тільки в Америці зросла (за період 1996-2000 рр.) у 25 разів та досягла 44,2 млн. га. Посіви рослин трансгених рослин існують в 13 країнах світу, найкрупніші поля цієї продукції знаходяться у США, Канаді та Аргентині. До початку третього тисячоліття річна вартість продукції, яка випускається в США на основі генно-інженерних методів, досягла більше 50 млрд. доларів.
Багато вчених вбачають в генній інженерії засіб вирішення глобальної продовольчої проблеми, особливо у країнах, що розвиваються. За допомогою новітніх біотехнологій можна також отримувати дешеві ліки. Зі зростанням генетичного різноманіття, можливо, зросте й стійкість нових видів до різноманітних шкідників, хвороб, до змінення середи проживання, клімату. В багатьох країнах створюють так звані «банки рослин», де намагаються зберегти кожну травинку, зернятко, – не виключено, що генетичний фонд зіграє в майбутньому ще велику роль у рішенні продовольчої проблеми.
Все ж широке вживання генетично модифікованих продуктів небезпечно для людини, оскільки ще не з’ясовано їх вплив на здоров’я теперішнього та майбутніх поколінь людей, а також на навколишню природну середу.
На політичному рівні розуміння важливості біорізноманітності визріло в 1992 р., коли в Ріо-де-Жанейро більшість країн світу підписали Конвенцію про біологічне різноманіття, частиною якої є єдиний міжнародний документ по регулюванню ринку ГМО в світі – Картахенський протокол по біобезпеці.
Прихильники застосування генної інженерії в сільському господарстві впевнені: трансгенна їжа не є більш небезпечною, ніж звичайна. Вони спираються на такі аргументи: ГМО дозволяє виробляти більше харчової продукції, яка дешевше і смачніше, ніж дають традиційні культури; рослини можна модифікувати так, щоб вони вміщали більше поживних речовин і вітамінів, наприклад: якщо вжити вітамін А у рис, то його можна потім вирощувати у регіонах, де люди страждають від недоліку цього вітаміну в організмі; генетично модифіковані рослини можна пристосувати до екстремальних умов (засуха, холод та ін.); використання генетично модифікованих культур, стійких до шкідників, дозволить менш інтенсивно обробляти поля хімікатами; продукти харчування з вмістом ГМО, можуть стати корисними для здоров’я, якщо в них вбудувати вакцини від різноманітних хвороб, наприклад, вже одержаний салат-латук, який виробляє вакцину проти гепатиту Б.
Біотехнології знаходять все більше застосування у сільському господарстві. Вчені Единбурського університету у Великобританії створили в 2000 р. генетично модифіковану картоплю, листя якої при нестачі води випромінює легке сяйво.
Сяяти картоплі допомагає ген медузи Aequorea Victoria, який вбудований в ДНК рослини. Ця картопля не призначена для вживання. ЇЇ можна висаджувати по краям полів з іншими культурами в якості «часового», який повідомляє фермеру про необхідність поливу.
В 2003 р. у Федеральному інституті технологій (Швейцарія) був створений «золотий рис» з підвищеним вмістом провітаміну А. Для цього знадобилося вбудувати в нього особливі бактеріальні гени та гени нарцису. Але його споживання небезпечно для життя, оскільки безпечність ГМО-продуктів для людей та навколишнього середовища ще не доказана.
Населення більшості країн світу не приймають продукцію, виготовлену з застосуванням генної інженерії. Велика частина інформації про проведені дослідження на тваринах, які вживали ГМО-продукти, приховуються від громадськості. З останніх фактів липня 2005 р. відомо, що по рішенню суду м. Кельна (Німеччина) були оприлюднені дані випробування трансгеної кукурудзи, яке проводилося на щурах по замовленню фірми «Монсанто». В цих даних показано негативні змінення у кровоносній та імунній системах тварин, що вживали генетично модифікований корм.
Технологія отримання трансгенних організмів на сьогодні не досконала, нам мало що відомо про геном рослини. Потрібно провести тривалі дослідження, щоб доказати біологічну безпеку ГМО-рослин, і лише після того говорити про їх використання.
Перші розмови про введення обов’язкового маркування «містить ГМО» зачіпали і тему необхідної кількості лабораторій для перевірки наявності у продуктах трансгенів. Реєстрація генетично модифікованих продуктів – міра, яка покликана попередити появу на прилавках їжі, що несе загрозу здоров'ю людини, адже дотепер лікарі не зіштовхувалися із захворюваннями, викликаними вживанням цих продуктів. На сьогодні дві з п’яти існуючих в Україні лабораторій підпорядковані Держспоживстандарту. Звісно, цього замало. Але не це має бути виправдовуванням для виробника, адже, його прямий обов’язок донести до споживача якісну продукцію. Вихід завжди є – було б бажання. ДП «Буковинастандартметрологія», що розташована за адресою: м. Чернівці, вул. Червоноармійська, 202, надасть всю необхідну інформацію де і як можна перевірити сировину, з якої виробляється продукт.

Джерело: Прес-служба ДП «Буковинастандартметрологія».


Ключові слова: ГМО Буковина Чернівці

Коментарі (0)
Додати свій коментарій:
*Ім'я:
E-mail:
*Коментарій:
Символів залишилося: із
Підтвердіть, що Ви людина 
Відповідь - одне слово на тій же мові, що й питання.
Відповідь на питання «скільки» - число
Нову загадку, будь-ласка

Другие новости:

Где купить или взять на прокат новогодние костюмы в Черновцах Декабрь - самая горячая пора для новогодних утренников, елок и тематических вечеринок для
- 15.12.2017 18:19
В сквере в Черновцах обнаружен труп 15 12 2017 В Черновцах в сквере рядом с одной из школ нашли бездыханное тело, лежавшее на скамье.
- 15.12.2017 15:36
Особливості оподаткування спадщини та подарунків Відповідно до норм Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
- 15.12.2017 13:26
США заявили о готовности создания коалиции против Ирана США намерены создать международную коалицию для противостояния Ирану. Об этом на пресс-конференции 14 декабря заявила постоянная представительница Вашингтона в ООН Никки Хейли.
- 15.12.2017 11:50
Боевики провели зачистки в Моспино Координатор группы Информационное сопротивление Дмитрий Тымчук сообщил, что боевики на Донбассе осуществили серию зачисток,
- 15.12.2017 11:18
ДТП на Сторожинеччине 14 12 2017 Вечером четверга, 14 декабря, в селе Панка Сторожинецкого района, произошла серьезная авария.
- 15.12.2017 10:51
В МВФ озвучили требования для очередного транша По словам исполняющего обязанности главы НБУ Якова Смолия, уже в конце января 2018 года в Киев ожидается приезд новой миссии МВФ. С
- 15.12.2017 10:23
Красная рыба защитит вас от инсультов Красная рыба крайне полезна для организма, и диетологи рекомендуют ее включать в рацион несколько раз в неделю, в крайнем случае -
- 15.12.2017 09:29
Когда Маланка фест 2018 в Черновцах В Черновцах традиционный фольклорно-этнографический фестиваль Маланка-Фест состоится 15 января 2018 года.
- 15.12.2017 09:08
Большая семерка выразила поддержку НАБУ Послы стран G7 высказали свою поддержку Национальному антикоррупционному бюро Украины. По мнению стран Большой семерки, для будущего
- 14.12.2017 16:06

Всі новини