4 жовтня чернівецькому університетові виповнюється 134 роки

- 22.09.2009 09:13
4 жовтня чернівецькому університетові виповнюється 134 роки

Сьогодні наш університет добре відомий у широкому світі. У закладі функціонує 16 факультетів: фізичний, інженерно-технічний, прикладної математики, комп’ютерних наук, хімічний, біологічний, філологічний, іноземних мов, історичний, географічний, економічний, педагогічний, юридичний, філософсько-теологічний, до вузівської підготовки, образотворчого й декоративно-прикладного мистецтва.

На 71 кафедрі навчається понад 16 тисяч студентів, готують фахівців з 67 спеціальностей. Навчально-наукову роботу забезпечують понад 900 викладачів, зокрема близько 100 докторів наук, професорів, майже 500 кандидатів наук, доцентів; діє 6 спеціалізованих наукових рад із захисту кандидатських і докторських дисертацій. Саме цей заклад є одним з кращих в Україні та має свою давню й цікаву історію.

Ще 1823 року галицький губернатор подав австрійській владі петицію буковинських жителів про нагальність заснування теологічного семінару (семінарії) в Чернівцях. Тільки в жовтні 1827 р. у нашому місті було відкрито богословську семінарію, розмістивши її в гімназіальних приміщеннях (нині І-а гімназія на вул. Емінеску). Викладали латиною та німецькою. Крім богословських дисциплін, тут читали лекції з сільського господарства, педагогіки. А 1866 року почалися підготовчі роботи з відкриття богословського факультету в майбутньому університеті ім. Франца-Йозефа в Чернівцях.

Було розроблено проект статуту факультету. За основу проекту узяли статут богословських факультетів у Зальцбурзі, Оломоуці, Російській духовній академії.

І нарешті, 1868 року в Буковинському сеймі постає питання про заснування юридичної академії в Чернівцях. А 1872 року депутат краю, доктор Костянтин Томащук, на засіданні від 28 листопада 1872 р. висунув і обґрунтував пропозицію про заснування в Чернівцях університету.

Степан Карачко, краєзнавець. член спілки архівістів України

Тоді Буковинський сейм звернувся до уряду з проханням в інтересах держави сприяти створенню університету. 13 березня 1875 р. на засіданні обговорили законопроект уряду щодо заснування вищого навчального закладу в Чернівцях і прийняли резолюцію: “Замість кафедри орієнтальних мов, яка передається теологічному факультетові, створити кафедру філології романської мови (латини), кафедру румунської мови та літератури і кафедру русинської мови та літератури”.

Указом австрійського імператора Франца-Йозефа від 31 березня 1875 р. було засновано Чернівецький університет, а разом з тим і богословський греко-православний факультет — єдиний православний факультет в Австрійській імперії. Буковинський сейм ухвалив рішення (12 травня 1875 р.) передати крайову бібліотеку університетові, а також фінансувати будівництво університету в сумі 50 тис. флоринтів з крайових коштів. Общинна рада міста передала також 50 тис. флоринтів на будівництво університету.

Текст грамоти:

Ми, Франц Йосип 1, Божою милістю імператора Австрії, апостольського короля Венгрії, короля Богемії, Далмації, Хорватії, Словенії, Галіції, Лодамерії Іллірії, герцога Австрії, Великого герцога Кракова, Буковини, Верхньої та Нижньої Сілезії; Великого князя Трансільванського, Маркграфа Моравії, княжого графа фон Габсбурга і Теролії.


Сповнені вітчизняною турботою про наше герцогство Буковини, ми постійно стараємось примножувати число державних учбових закладів у цьому краї і будемо сприяти їхньому розвиткові.


Водночас ми дослухалися голосу нашого серця і славних традицій нашої династії.


Ще в проєкті відреґулювання духовного життя Буковини, складеним при зайнятті цих земель, проявилась увага нашого уряду до духовного виховання наших підданих.


Цю велику справу розпочали наші великі пращури на знак безсмертної пам’яті покійного Імператора Йосипа П.


Відкриття найпотрібніших навчальних закладів — продовження справи наших предків, які заповідали нам завершити цю трудну справу — відкриття вищої школи.


У 1827 році вірний ландтаг нашого герцогства виявив своє бажання відкрити університет у краї, тоді ми наказали нашому уряду уважно наглядати за цією справою.


У цьому краї є всі можливості для відкриття та подальшого розширення університету, саме ця школа була б джерелом великої потреби не тільки для нашого герцогства.


Ми радо наказали нашому міністрові культури та освіти пред’явити рейхастрату проєкт пропозицій, необхідних для відкриття університету в Чернівцях 31 березня цього року.


Ми відкриваємо наш університет на честь нашого Імператора.

 

Ми потурбувались про відкриття трьох факультетів: теологічно-православного, юридичного та філософського.


Ми попіклувались, щоб ці факультети були забезпечені викладачами та матеріальними фондами.


Наказуємо: цю нову вищу школу організувати згідно з закононом, що діє для інших університетів нашого герцогства нашого рейхерату; також представити їм усі права та свободи, які ми надаємо таким університетам.


Ми надіємось, що він стане храмом вищої науки на благо держави та краю.


Завіряємо нашим підписом та нашою імперською печаткою.


Замок Шенбруне. 30 вересня 1875 року


підпис Франца Йосипа


І нарешті, знаменна дата: 4 листопада 1875 р. — урочисте відкриття університету, якому дали назву Чернівецький університет ім.Франца-Йосифа. Присутні на цих торжествах: міністр культури та освіти д-р Штремаер, крайовий президент Г.Алезані, ректор д-р К.Томащук, декан юридичного факультету д-р фон Шулер-Ліблой, представники університетів Відня, Праги, Граца, Клаузенбурга, Базеля, Берліна, Берна, Бреслау Дорнета, Ерлангена, Гайденберга, Йєни, Кенігсберга, Ляйпцига, Магдебурга, Мюнстера, Одеси, Тюбенгена, Франкфурта-на-Майні, Інсбрука, Кракова, Львова, Геттінгена, Страсбурга та ін.

5 жовтня 1875 р. присвятили урочистостям серед студентів: концерту, факельному походові. На концерті звучали пісні до дня відкриття Чернівецького університету: “Здивовано тремтить Прут у камишах” Й.Шеффеля, “Давайте співати й розмовляти” К.Францоза, “На Буковині починає шуміти” Р.Стреле, “Я хочу радісно діяти” М. фон Верра, “Розум і серце” Е.Нойбауера. Уперше пролунав в університеті й студентський гімн.

А ось і перші десять ректорів від дня заснування Чернівецького університету ім. Франца-Йосифа.

Перший ректор Костянтин Томащук. Народився 13 березня 1840 р. у Чернівцях. 1857 р. закінчив Чернівецьку гімназію і вступив до університету у Львові, щоб вивчати юридичні, філософські та історичні науки. Після закінчення виш служив у Львівській фінансовій прокуратурі. У серпні 1864 р. йому присуджено вчений ступінь доктора права. П’ять років він працював у Семигороді. 1870 року повертається до Чернівців, де його призначають радником крайового суду. Займається бурхливою парламентською діяльністю, обраний представником селянських общин областей Чернівців, Серета, Сторожинця, Сучави, Радівців. У Буковинському сеймі він представляв общини Кимполунга і Радівців.

Відігравши значну роль у заснуванні Чернівецького університету, 4 жовтня 1875 р. обіймає посаду першого ректора, професора австрійського цивільного процесу й торговельного права. Його призначають головою державної екзаменаційної комісії. Університет Франкфурта обрав його 1875 р. своїм почесним членом. Нагороджений дипломами міст Радівців і Чернівців, його обрано почесним громадянином міста. Був ректором Чернівецького університету ім. Франца-Йосифа (1875-1876 рр.).

Другим ректором Чернівецького університету був Ф.Ціглауер у 1876-1877 рр. Народився у м. Брунек в Тіролі (Австрія). В університетах Інсбрука і Відня вивчав філософію, юриспруденцію, історію. 1856 року його призначено професором австрійської історії юридичної академії в Германштадті. У липні 1875 р. його запрошують до Чернівецького університету, де він протягом 25 років працює професором австрійської історії. Був активним у громадському житті: член Чернівецького товариства міської та крайової шкільних рад.

Василь Митрофанович — третій ректор у 1877-1878 рр. Народився 1831 р. у с. Будиенець на Буковині. Вивчав теологію в Чернівцях, потім у Львівському університеті. Після посвяти в сан священика читав курс практичної теології в греко-православному теологічному навчальному закладі. 1875 року стає професором практичної теології Чернівецького університету. У періоди 1875-1876 і 1882-1883 рр. був деканом теологічного факультету. Почесний доктор теології.

Четвертий ректор Фр.Шулер фон Ліблой у 1878-1879 рр. Народився в Германштадті, у Семигороді (нині м. Сібіу, Румунія) 13 січня 1827 р. у дворянській родині. Відвідував євангелістську гімназію у рідному місті, потім юридичну академію. Право вивчав в університетах Відня і Грацу, тут він займався практикою. 1852 р. у рідному місті стає екстраординатором, а 1857 р. штатним професором юридичної академії. Спочатку він викладав історію права, потім протестантське церковне право, фінансову науку і національну економію. 1875 р. отримав запрошення до Чернівецького університету, де йому доручили кафедру німецького права й права народів. Під час урочистого відкриття університету він виступив зі святковою доповіддю. Його обрали депутатом. Один з активних членів Семигородського ландтагу. Депутат Австрійської державної ради. 1892 р. нагороджений орденом Залізної корони ІІІ ступеня. Автор праць з юридичних наук, історії права, історії культури.

Гандль Алоїз був призначений п’ятим ректором Чернівецького університету 1879-1880 рр. Народився в липні 1837 р. у Форт-Альберзі (Австрія), вчився у Віденському університеті, а 1859 р. здобув ступінь доктора філософії. Працював у Львівському університеті, викладав фізику. В цьому університеті став штатним професором, призначався екзаменатором комісії в гімназіях. У 1870-1871 рр. - декан філософського факультету, а 1872 р. - професор фізики Терезіанської військової академії у Відні. 1875 р. - професор Чернівецького університету, призначався членом екзаменаційної комісії. 1877-1878 і 1893-1894 рр. - декан філософського факультету, вдруге ректор нашого університету в 1894-1895 рр. Нагороджений орденом Залізної корони ІІІ ступеня. Автор підручника з фізики.

Шостим ректором був Євсебій Попович. Народився в лютому 1838 р. у Чернівцях. Вчився в гімназії, де опановував греко-православну теологію, потім удосконалював свої знання з церковної історії та церковного права у Віденському університеті. До 1871 р. завідував крайовою бібліотекою у Чернівцях. Висвячений у сан священика, працював у греко-православному теологічному закладі на кафедрі вивчення Біблії та семітських мов, потім на кафедрі історії церкви та церковного права, згодом - штатним професором цих же дисциплін. Від 1875 р. - штатний професор історії церкви, а також греко-православного церковного права новоутвореного університету. Член екзаменаційної комісії протягом кількох років, декан теологічного факультету. Упродовж 1869-1876 рр. виконував обов’язки інспектора шкіл краю. У 1877-1894 рр. - член крайової шкільної ради. З 1880 р. має сан церковного архіпресвітера. Автор багатьох наукових праць.

Алоїза Гольдбахера призначили сьомим ректором 1881-1882 рр. Народився в Мерані (Тіроль, Австрія) 1837 р. Вчився в гімназії, вивчав класичну філологію в Інсбруці. 1861-1862 рр. вдосконалював знання, навчаючись філології у Відні. З 1862 р. - викладач, професор гімназії в м.Ольмюц. 1867 р. здобуває ступінь приват-доцента класичної філології університету Граца (Австрія). 1875 р. запрошений до Чернівецького університету, де 1876-1877 рр. був деканом філологічного факультету. 1882 р. його запрошують до Грацького університету, де 1891-1892 рр. стає ректором. Автор книг латинською та німецькою мовами.

Восьмим ректором став Кляйнвехтер Фрідріх 1882-1883 рр. Народився він у лютому 1838 р. у Празі. Його батько - доктор юриспруденції, приват-доцент кафедри австрійського буржуазного права при університеті в Празі. Фрідріх спершу навчався в гімназії, потім у Празькому університеті. 1862 р. одержує ступінь доктора юридичних наук. Вивчає національну економію. Приват-доцент у Празі, згодом - викладач національної економії та аграрного права в сільськогосподарському закладі Лібверда (Чехія). Протягом 1872-1875 рр. викладає національну економію та статистику в політехнічному училищі в Ризі. 3 жовтня 1875 р. - штатний професор Чернівецького університету. 1881 року отримує ступінь урядового радника, 1898 р. - придворного радника. З 1899 р. - член-кореспондент Буковинської палати торгівлі та ремесла. Автор кількох наукових праць.

Володимир фон Репта - дев’ятий ректор Чернівецького університету 1883-1884 рр. Народився в грудні 1841р. у Руському Банилові на Буковині. Навчався в Чернівецькій гімназії, потім у семінарії. Продовжив теологічну освіту в університетах Відня, Бонна, Мюнхена і Цюріха. Повернувшись до Чернівців, отримав посаду студіопрефекта архієпископської семінарії, 1873 р. - штатний професор з вивчення Біблії та Нового заповіту. З 1875 р. штатний професор цих дисциплін на теологічному факультеті. Репта був деканом теологічного факультету протягом кількох років. З 1876 до 1895 рр.- крайовий шкільний інспектор. У лютому 1896 р. був призначений консисторіальним архімандритом. З цього ж 1896 р. йому дозволено, як почесному професорові теологічного факультету, читати лекції з вивчення Біблії. Враховуючи його заслуги як педагога, йому надають звання доктора теології. За великі заслуги в галузі шкільної освіти рада міста Чернівці обрала його почесним громадянином. 1890 р. його посвячено у сан єпископа Радівецького.

І нарешті, десятим ректором нашого університету був Йоган Вробель, який народився в жовтні 1831 р. у м. Опшельні, в бідній родині. Відвідував гімназію в рідному місті. Після смерті батьків залишився без засобів існування і без притулку. Але незважаючи на великі труднощі й нестатки, продовжував навчатися в гімназії у Бреслау, яку закінчив 1855 року. Потім вивчав теологію в місцевому університеті, згодом звернувся до вивчення класичної філології. Під керівництвом корифеїв Ф.Гаазе, А.Росбаха, М.Геріца, Е.Люберта він брав участь у філологічному семінарі впродовж 8 семестрів, а також у конкурсних роботах семінаристів і здобував почесні премії. За виконання ораторського конкурсного завдання Вробель здобув академічний приз.

Ось така коротка історія Чернівецького університету ім. Франца-Йозефа, а нині Чернівецького національного університету ім. Юрія Федьковича.


На світлинах;

1,Франц Йозеф І.

2,3, Грамота за підписом Франца - Йозефа про відкриття чернівецького університету, яка зберігається в державному архіві чернівецької області.

4, Парад австрійських військ з нагоди відкриття університету.

5,Перший побудований корпус чернівецького університету(нині математична кафедра)

6, Листівка з нагоди 25 років університету.

Підготував Степан Карачко, краєзнавець. член спілки архівістів України

м. Чернівці


Ключові слова: Університет Чернівці історія Чернівецького університет

Коментарі (0)
Додати свій коментарій:
*Ім'я:
E-mail:
*Коментарій:
Символів залишилося: із
Підтвердіть, що Ви людина 
Відповідь - одне слово на тій же мові, що й питання.
Відповідь на питання «скільки» - число
Нову загадку, будь-ласка

Другие новости:

Буковине грозят агрессивные вирусы гриппа Заведующий отделением Черновицкого лабораторного центра Юрий Падурару отмечает, что в Украине в эпидсезоне 2016-2017 годов ожидается
- 26.09.2016 15:11
Землетрясение 9 баллов в Украине: возможно или нет? На территории Румынии в ночь с 23 на 24 сентября произошло землетрясение, отголоски которого встревожили многих жителей Украины
- 26.09.2016 14:27
Прокат авто Черновцы - цены Прокат автомобилей на сегодяшний день - востребованная услуга, благодаря которой можно всегда оставаться на ходу в любом городе
- 26.09.2016 12:43
Стрессы могут погубить любую диету Американские специалисты из Медицинского центра Векснер, Огайо, пришли к выводу, что стрессы и неправильная диета оказывают одинаковое влияние на воспалительные
- 26.09.2016 12:04
Боевики грубо нарушают Минские соглашения Тресторонняя контактная ггруппа в сентябре 2016 года подписала рамочное соглашение о разведении сторон конфликта в зоне антитерористической
- 26.09.2016 11:37
Отключение света в Черновцах 26 09 2016 На некоторых улицах Черновцов в понедельник, 26 сентября, будут проводиться профилактические работы от Черновцыоблэнерго
- 26.09.2016 10:44
26 сентября в ЕП проголосуют за безвиз для Украины В понедельник, 26 сентября, в Комитете по гражданским свободам и внутренним делам состоится голосование касаемо внесения Украины
- 26.09.2016 10:12
Суд между Нафтогазом и Газпромом начался в Стокгольме 25 сентября в Арбитражном институте Торговой палаты Стокгольма стартовал судебный процесс НАК Нафтогаз против Газпрома.
- 26.09.2016 09:48
В Черновцах водитель сбил велосипедиста и скрылся 25 09 2016 Полицейские в Черновцах пытаются установить личность личность водителя, который сбил на улице Небесной Сотни велосипедиста
- 26.09.2016 09:32

Всі новини