Петрівській ярмарці у Чернівцях - 223 роки

- 21.06.2009 10:10
Петрівській ярмарці  у Чернівцях -  223 роки

Петрівській ярмарці -  223 роки

   Возможно, формат этой картинки не поддерживается браузером.Чернівці своєю історією, природною красою, дивовижною архітектурою, щедрою душею своїх мешканців давно зайняли визначне місце в реєстрі українських та східноєвропейських міст. Старовинний початок та історичний розвиток наповнюють його шарм та привабливість для людей, які цікавляться нашим містом і люблять його.

             Перші письмові згадки про місто з 1359 знайдені в рукописах молдавського господаря Олександра Доброго, які він видав львівським купцям 8 жовтня 1408 року. Кожен рік цю дату святкують як офіційний День міста. Місто в той час було розташоване на перехресті шляхів з північно-західної Європи на Балкани і в Туреччину. Від 1457 року воно стало центром проведення ярмарків та адміністративним центром для всього регіону...

   За міським упорядкуванням 1786 року, затвердженим Надвірною військовою радою Австрії за поданням генерала Енценберга для міста Чернівці було визначено 2 ярмарки.

    Особливого значення набув Петрівський ярмарок, який розпочинався на свято Петра і Павла та тривав 2 тижні. Свято розпочиналося виносом міського прапора і святковим походом громадян міста в супроводі запальної музики. Похід цей збирав дуже багато людей. В звіті про Петрівський ярмарок 1832 року говорилося, що "поблизу міста виросло нове містечко з палаток та шатрів. Поряд з тисячами і тисячами овець, коней та великої рогатої худоби та незначними товарами, що задовільняли невибагливий смак , продавалися й предмети розкоші за великі гроші." Всюди лунала циганська музика, вона супроводжувала молдавські танці. Танцювали також вальс і мазурку. З роками значення Петрівського ярмарку зменшувалось. Численні магазинчики витіснили таке поняття, як великий ярмарок. Більшого значення набували щотижневі базари, які проходили в понеділок, середу та п"ятницю. В ярмаркові дні площі міста перетворювались на святкову картину, де багатонаціональний люд торгував і купував різні товари, люди були одягнені в національні костюми. Важливою подією в розвитку торгівлі стало відкриття в 1850 році торгово-промислової палати, в компетенцію якої ввійшла і організація та діяльність ярмарків.

    У той час управління краєм і містом перебувало в руках австрійської військової адміністрації, яку очолював генерал-майор Карл барон фон Енценберг. Він підлягав Надвірній військовій раді у Відні - урядовому органу, що керував не лише угрупованнями військ, але й усіма цивільними справами у новоприєднаних до Австрії краях, зокрема на Буковині. У 1785 р. ця рада доручила Енценбергові розробити проект статуту міських територіальних громад Буковини. Йшлося про міста Чернівці, Серет і Сучаву.

   Генерал-майор був досвідченим адміністратором, який відповідально ставився до виконання своїх обов'язків. До середини грудня 1785 р. він написав обширний (на 200 сторінок!) проект "Міського статуту для Буковини", що складався з п'яти розділів, поділених на десятки параграфів. У документі було деталізовано засади формування і діяльності органів міської влади, визначено джерела надходжень до бюджетів міст, висвітлено безліч інших питань, включно з такими, як тривалість роботи шинків, протипожежна безпека тощо.

   У 34-му параграфі 4-го розділу йшлося про те, що міста Серет і Сучава мають з незапам'ятних часів по чотири ярмарки, на які прибувають купці із Семигорода, Молдови, Галичини і Польського королівства. Далі зазначалося, що "місто Чернівці досі не мало ще жодного ярмарку, тому для піднесення промисловості і пожвавлення торгівлі у цьому місті теж запроваджуються два щорічні ярмарки по 8 днів кожний, а саме: перший - на молдавський день св. Трьох царів (17 / 6 січня), другий - на свято Петра і Павла (10 липня / 29 червня), на які кожен може вільно приходити і нести на продаж товари, не заборонені головним патентом". В цьому випадку йшлося про окремі товари, на які поширювалася державна монополія. Дні початку ярмарків Енценберг вказав за григоріанським і юліанським календарними стилями, різниця між якими становила у XVIII ст. 11 днів.

   На початку січня 1786 р. генерал-майор відправив пакунок з текстом проекту "Міського статуту для Буковини" до Львова, звідки його направили до Відня. 26 січня Надвірна військова рада одержала документ, і її співробітники досить оперативно проаналізували його, вилучивши з нього низку прогресивних положень і внісши у текст кілька уточнень та доповнень. Більшість положень, у тому числі запропонованих Енценбергом щодо ярмарків, залишилися без змін. 8 лютого Надвірна військова рада затвердила "Міський статут для Буковини", який, таким чином, набув законної сили. Ось цю дату - 8 лютого 1786 р. - можна вважати формальною датою заснування у Чернівцях Петрівського ярмарку, який уперше був проведений 10-17 липня того року.

   На жаль, у розпорядженні істориків немає описів ні першого, ні наступних ярмарків, аж до 1818 р., бо у ті часи нечисленним освіченим людям й у голову не приходило їх описувати. Започаткування двох чернівецьких ярмарків не розглядалося як щось надзвичайне, хоча б тому, що у сусідніх Сереті і Сучаві проводились, як зазначалося, загалом 8 ярмарків. З 1811 р. в одній лише Садогурі щорічно збиралося 8 ярмарків, а у Вижниці згодом - аж 10. Словом, ярмарки були звичним елементом господарського життя, як у наш час ним став Калинівський ринок. Але й нині ніхто з поважних чернівецьких письменників не поспішає йти слідами Миколи Гоголя, аби увіковічити "Калинівку" у безсмертному творі, хоча вона вже заслужила якщо не поеми, то бодай прозової брошури.

   Та повернімося до Петрівського ярмарку. Розвинувшись наприкінці XVIII - на початку ХІХ ст., він поступово став помітним явищем у господарському житті не лише Чернівців і Буковини, але й Південно-Східної Європи, адже збирав купців з багатьох країв Австрії та Угорщини, Німеччини, Росії, румунських земель, Туреччини. Вони привозили велетенську кількість найрізноманітніших товарів, укладали торговельні угоди між собою і з чернівецькими негоціантами тощо. Чималі прибутки від ярмарку мали власники місцевих готелів, ресторанів, пив'ярень і шинків.

   Чернівецький магістрат надавав Петрівському ярмарку великого значення, домігшись дозволу на його проведення упродовж двох тижнів і запровадивши традицію урочистого відкриття. Адже другий ярмарок, який мав проводитися на свято Трьох царів, так і не прижився, мабуть, через Різдвяні свята, коли православні християни воліють святкувати й відпочивати, а не торгувати. Крім того, запроваджений близько 1797 року третій ярмарок, який мав розпочинатися "на руське різдво Богородиці", теж не розвинувся, очевидно, через те, що приходився на гарячу пору жнив і травокосіння.

   Чернівці поступово зростали, приваблюючи мандрівників, які нерідко публікували свої враження у центральних австрійських журналах. В одному з них був поданий короткий опис Петрівського ярмарку влітку 1832 р. Нині деякі "знавці", не розібравшись у суті справи, сплутали час появи цього опису з датою заснування самого ярмарку.

   Очевидець писав, що відкриття торгів відбувалося урочисто - святковим походом членів магістрату з міським прапором попереду та гучним оркестром позаду, за яким ішли юрби народу. На площі Криміналу (нині Соборна) голова магістрату вітав учасників ярмарку, бажаючи їм успішної торгівлі. Таке ж вітання повторювалося на "міській толоці", яку згодом назвали площею Фердинанда. Нині там розташовані Червоноармійський ринок і колишня церква Серця Ісуса. Звичай урочистого відкриття ярмарку зберігався до 1914 р., лише з тією різницею, що прапор міста несли декілька магістратських чиновників, а бургомістр не брав участі у процесії.

   Щодо самого ярмарку, то він, за словами того ж очевидця, мав вигляд справжнього міста, збудованого з безлічі палаток і шатрів. "Там поряд з тисячами й тисячами овець, коней, корів і биків, поряд з незначними речами, що задовольняють найпростіші потреби, виставляються на продаж і люксусові предмети високої вартості. З цих численних шатрів лунає буйна циганська музика, супроводжувана монотонним бігом молдавського танцю або швидкими скоками вальсу чи мазурки; коротше, чотирнадцять днів ярмарку - це тривале, веселе народне свято, яке для спокійного спостерігача являє собою справжнє видовище, привабливе через його різнорідність".

   З особливим піднесенням відбулося відкриття Петрівського ярмарку 1855 р., яке співпало з приїздом у Чернівці цісаря Франца-Йосифа І. Звичайно, "найясніший монарха" не брав участі в народному гулянні, влаштованому на його честь, і не ходив по ярмарку, проте відвідав виставку продукції сільського господарства, гірничої промисловості та ремесел Буковини, відкриту того дня у залі засідань Чернівецької ратуші.

   На початку ХХ ст. ярмарок уже дещо занепадав, втративши характер міжнародного ярмарку, і все ж справив незабутнє враження на малого Г. Дроздовського, який пам'ятав це видовище і через три чверті століття, будучи маститим австрійським письменником. "Аби побачити Буковину в її кращих взірцях, - писав він, - варто було відвідати Петрівський ярмарок 29 червня на Австрійському майдані (нині Соборна площа), з музикою, галасом і всілякими насолодами. "Ярмарок - о Боже, чого там тільки не було!" Там "можна було вивчати буковинські строї і мати велику насолоду від споглядання красунь у вишитих або декорованих пацьорками сорочках". Словом, "картину такого ярмаркового тлуму, над яким нависала хмара розмов, співу, свисту і всіляких запахів, варто було побачити і почути".

   Петрівський ярмарок проводився і протягом 20-30-х років ХХ ст., хоча його центром був уже не колишній Австрійський майдан, перейменований у п'яца Гіка-воде, а район, розташований між нинішнім універмагом "Рязань" і вул. Сторожинецькою. 12 липня 1935 р. з нагоди відкриття ярмарку відбулося освячення мистецьки різьбленого жертвенного хреста, встановленого на розі Великокучурівської (нині Червоноармійська) та Сторожинецької вулиць.

   У червні 1940 р. Чернівецька примарія, міщани та селяни буковинських сіл теж готувалися до Петрівського ярмарку, проте він не відбувся. Місто заповнили не вози з товарами, а радянські танки з гарматами. Нові порядки, звісно, зруйнували вікові традиції, народні промисли, жертвенні хрести і все інше, що заважало будівництву "світлого комуністичного майбуття". Останнє так і залишилося десь "не за горами", а відродити втрачене, в тому числі Петрівський ярмарок, виявилося справою надто важкою.

   Нині не може бути й мови про двотижневі ярмаркові торги, бо проведення навіть останньої імпрези протягом одного лише дня вимагало від міської влади титанічних організаційних зусиль. І все ж Петрівський ярмарок у своєму новому обличчі є корисною справою з багатьох точок зору, в тому числі як данина давній чернівецькій традиції, що нараховує вже 222 роки! Вона неодмінно приживеться і розвинеться - за умови, що від східноєвропейського способу життя ми знову повернемось до західноєвропейського - з відповідним рівнем виробництва, прибутків і споживання.

   Підготував Степан КАРАЧКО, краєзнавець, для "Платинової Буковини"


Ключові слова: Петрівський ярмарок

Коментарі (0)
Додати свій коментарій:
*Ім'я:
E-mail:
*Коментарій:
Символів залишилося: із
Підтвердіть, що Ви людина 
Відповідь - одне слово на тій же мові, що й питання.
Відповідь на питання «скільки» - число
Нову загадку, будь-ласка

Другие новости:

В Черновцах восстанавливают остановки транспорта На закупку инструментов и материалов, необходимых для ремонта остановок общественного транспорта в Черновцах городской совет выделил
- 27.09.2016 15:29
Северная Корея завершила разработки ядерного оружия Согласно официальному заявлению руководства КНДР, страна завершила разработку ядерного оружия.
- 27.09.2016 15:15
На выходных в Украину прийдет бабье лето Согласно сообщениям Украинского гидрометцентра, так называемое бабье лето ожидается с 30 сентября до 3 октября. Такую информацию
- 27.09.2016 14:44
Почти весь воздух на Земле загрязнен Директор Департамента ВОЗ по общественному здравоохранению и экологическим и социальным детерминантам здоровья Мария Нейра сообщил
- 27.09.2016 12:37
Проблемы отопительного сезона в Черновцах В Черновцах имеется два препятствия для нормального старта отопительного сезона. По словам мэра города, трудности имеются с подачей газа и электроэнерги
- 27.09.2016 11:59
Началось паломничество хасидов в Умань 2016 В Черкасскую область, в город Умань по состоянию на утро вторника, 27 сентября, уже прибыло с паломничеством более 2500 хасидов. Такие
- 27.09.2016 11:21
Убийце патрульных в Днепре объявили о подозрении Согласно сообщению первого заместителя главы Национальной полиции Украины - начальника криминальной полиции Вадима Трояна, задержанному за убийство
- 27.09.2016 10:41
ЕП озвучил требования для отмены визового режима с Украиной Формально Киев выполнил все необходимые требования ЕК для предоставления безвизового режима. В то же время, в Европарламенте отмечают
- 27.09.2016 10:02
Контрактники ЧНУ заплатили более 22 млн грн за учебу На официальном сайте Черновицкого национального университета имени Ю.Федьковича были опубликованы суммы оплаты за обучение
- 27.09.2016 09:55
Порошенко встретится с президентом Израиля 27 09 2016 На вторник, 27 сентября, запланированы переговоры президента Украины Петра Порошенко с его израильским коллегой Реувеном Ривлиным.
- 27.09.2016 09:37

Всі новини