Платинова Буковина

Людські долі бувають різними – щасливими і трагічними, прозаїчними і надзвичайними, такими, що надовго закарбовуються у народній пам’яті, й такими, що безслідно зникають у Часі. Та, про яку йдеться у фільмі Михайла Ткачука «Щаслива Настуня», є надзвичайною, особливо з точки зору сьогодення і, на жаль, такою непоодинокою в історичній ретроспективі ХХ ст., зокрема в її українському контексті. Цією документальною розповіддю режисер продовжив серію робіт із циклу «Загадки Норильського повстання» («За ґратами Півночі», «Вірус непокори», «Повстання духу», 2009 рік). 

     Героїнею фільму є Анастасія Тарнавська – мешканка містечка Кіцмань, що пройшла нелегкий життєвий шлях. Її чоловік родом зі Львівщини, в юні роки вона вступила до лав УПА, пережила смерть чоловіка, довгу розлуку з донькою, котру після народження змушена була залишити на опіку родичів, арешт і тривале перебування на засланні у Норильську, де перенесла тяжку хворобу, змогла одужати й знову створити сім’ю, з якою врешті повернулась на Україну.

     Увесь цей ланцюг життєвих колізій заповнений безліччю мікроісторій, подій, переживань та емоцій. Деякі, що увійшли до стрічки, показано без зайвого драматизму чи намагання спекулювати на них. Відтак, будь-які життєві істини, здавалося б, патетичні почуття й чесноти, що поступово відкриваються в особі Настуні, набувають конкретики, однак не тієї – недосяжної плакатно-героїчної, а реальної – незвично доступної, простої і тихої, що без надмірного розголосу існує поряд. Тим-то її історія є близькою та майже тактильно відчутною для глядача.

     Режисер фактично не послуговується додатковими засобами, у фільмі присутні пані Настуня та її оточення, подекуди розповідь доповнено світлинами з родинного архіву і малюнками одного з учасників Норильського повстання. Почуте з перших уст говорить саме про себе і позбавлене будь-яких авторських інтерпретацій, оціночних тверджень, а також складних ракурсів та надуманих художніх деталей, що досить часто під зовнішньою естетикою маскують елементарну відсутність контакту автора зі своїми героями.

     У такій позірній простоті полягає режисерська майстерність Ткачука-документаліста. Йому вдалося завоювати довіру оповідачки, налагодити з нею емоційний контакт, розкрити її людські риси та передати своєрідну енергетику Настуні. Як не парадоксально, однак через важку канву долі цієї жінки проступає оптимістичний образ, здатний осяяти будь-кого.

     Сама пані Настуня вважає себе щасливою, і це переконання вона доводить майже кожним епізодом розповіді, взагалі, своїм єством – поглядом, голосом, жестом. Життя змінює людину, і для нашого сучасника, якому сьогодення витворює свій стереотип сильних духом, подібне позиціонування може видатися незрозумілим, а його засади – тривіальними та цілковито протилежними до тих, що їх нині розглядають як мотивації для щастя.

     Фундаментальним для героїні є духовне начало. Його вона вважає основним чинником свого порятунку. Не менш вагомими залишаються й переконання, за які довелось більшість свого життя провести в Норильську. Досить символічними в цьому контексті є вишитий в таборі образ Богородиці та клеймо у вигляді тризуба, залишене на її чолі енкаведистами. Крізь призму власної долі пані Настуня згадує тих, з ким доводилося перетинатися – зустріч з лікаркою-прибалтійкою, що у дивовижний спосіб не дозволила їй померти, або історію «навернення» табірного наглядача.

     Кульмінаційною у фільмі виглядає розмова Настуні з померлим чоловіком над його могилою. З іншого боку, емоційних інтонацій її портрету додає бесіда з сусідами, та навіть з песиком, на подвір’ї поблизу хати. Усі згадані й незгадані тут ситуації, що їх із безлічі матеріалу, відзнятого під час фільмування Михайлом Ткачуком, було вплетено в тканину стрічки, творять цілісну та правдиву картину складної людської долі. У фільмі чимало своєрідних моментів та барв, з-поміж яких, ті, хто бачив фільм та ще матиме таку нагоду, зможуть виокремити для себе найістотніші і найбільш вражаючі.

     Степан Карачко, краєзнавець, для "Платиновой Буковини"

    На світлині Анастасія Тарнавська серед  однодумців м. Норильськ 1946 р.

Додати свій коментарій:

*Ім'я:
E-mail:
*Коментарій:	Символів залишилося: із
Підтвердіть, що Ви людина  Відповідь - одне слово на тій же мові, що й питання. Відповідь на питання «скільки» - число Нову загадку, будь-ласка

Другие новости:

Гринчук подала у відставку: відомо хто тимчасово очолить Міністерство енергетики 12 листопада стало відомо, що міністр енергетики України Світлана Гринчук написала
- 19.11.2025 14:58

За минулу добу шахраї ошукали буковинців на майже 187000 гривень Троє громадян стали жертвами псевдобанкірів, двоє
- 19.11.2025 13:42

Бонді: Мін'юст США опублікує документи у справі Епштейна протягом 30 днів Як передає Report з посиланням на Reuters, про це
- 18.11.2025 16:37

Призначено в.о. міністра юстиції України - це Людмила Сугак 19 листопада уряд ухвалив рішення призначити Людмилу Сугак
- 18.11.2025 15:13

Заява Кремля про Трампа та війну в Україні Кремль видав нову цинічну заяву щодо Трампа та війни проти України
- 17.11.2025 15:55

Військовий з Буковини разом із спільником організував канал переправлення чоловіків до Європи Під час чергової спроби незаконного переправлення обидва
- 14.11.2025 22:30

Новое заявление Кремля о Трампе и войне в Украине Кремль выдал новое циничное заявление о Трампе
- 14.11.2025 22:07

Суть скандала вокруг Энергоатома простыми словами Что такое дело Энергоатома — просто о главном
- 14.11.2025 14:04

Суть корупційної справи навколо Енергоатому простими словами Як саме це працювало
- 14.11.2025 13:00

Чому відставка Гринчук Відповідь: Україна опинилася в центрі великого
- 12.11.2025 16:16

Всі новини