Як буковинці обирали своїх депутатів - дідичів? (гортаючи архіви)

- 28.04.2009 08:50
Як буковинці обирали своїх депутатів - дідичів? (гортаючи архіви)

Сьогодні знову розпочинаються передвиборні гонки,  Президента України та депутатів (народних посланців) до Верховної ради.

    Колись за австрійської доби буковинських депутатів називали гарним буковинським словом «дідичі»,що означало   розумні.

     Багато говориться про зміну Конституції України та недосконалість виборчого законодавства, яке сьогодні практично стало заручником не продуктивної роботи  Верховної ради. Зміна виборчого закону повинно дати можливість нам виборцям бачити відкриті списки партій, кого ми з вами обираємо і хто і як буде служити нам буковинцям, а не своїм кланам. І дуже важливим є сьогодні питання чи знімуть з себе цноту «недоторканість» наші посланці від народу?

     Також постійно піднімається питання обрання судді народом. Хоча на мій погляд це питання не на часі. В першу чергу нам потрібно сьогодні провести вибори Президента та депутатів до Верховної ради.

     Старше покоління, пам’ятає таку практику коли суддів обирав народ. Тож повернемось до архівних документів які розповідають про «всенародне» обирання буковинських суддів та яка була з цього кому користь.

    Коли Радянська влада захватила Буковину вона розпочала робити і вибори.    В червні 1940 року, коли Північна Буковина та Бессарабія були приєднані до України, призначене місцеве радянське керівництво повинно було привести економічне та політичне життя краю у відповідність до радянської системи. Серед іншого, значна роль в її утвердженні відводилася і народним судам. Їх формуванням займалося Управління Народного комісаріату юстиції УРСР по Чернівецькій області на чолі з П.Г.Гніденко, і яке діяло при Чернівецькому облвиконкомі.

        Це Управління провело підготовчу роботу по створенню обласного та дільничних народних судів. В серпні 1940 року діяв обласний суд на чолі з Я.Г.Бурсою, а також 28 дільничних судів, з них у Чернівцях 11 (у Сталінському районі - 4, Ленінському - З, Шевченківському - 3, Чернівецькому сільському -1 народний суд). Також народні суди діяли в Бричанах, Вашківцях, Вижниці, Герці, Глибоці, Заставні, Кельменцях, Клішківцях, Кіцмані, Липканах, Новоселиці, Путилі, Садгорі, Сокирянах, Сторожинці, Чудеї та Хотині.

      Характерною особливістю підбору кадрів на посади суддів було те, що незважаючи на значну кількість місцевих висококваліфікованих юристів, більшість суддів були призначені із інших областей. При цьому більшість з них не мали юридичної освіти. Тут перевага віддавалася соціальному походженню, бездоганному минулому та сучасному.

        Важливим етапом були вибори народних засідателів. Вони проходили з 20 серпня по 1 вересня 1940 року. Ці вибори мали дві важливі особливості. По-перше, населення краю вперше залучалося до нової "демократичної" системи виборів з одним кандидатом, рекомендованим партійними та радянськими органами, і, по-друге, обирати народних засідателів потрібно було і з місцевого населення. Це мало на меті показати, що "за судові столи сядуть судді з трудящих, які до приходу радянської влади на Північну Буковину були позбавлені всяких прав і зазнавали на собі всю прикрість національного і соціального гніту". Але, як було зазначено в "Пам’ятці по виборах народних засідателів для облсуду і нарсудів", розробленій Наркомюстом УРСР і спеціально для Чернівецької області, "поруч з обранням у склад нарзасів з місцевого населення треба мати на увазі обрання таких комуністів, комсомольців з відряджених в область на роботу".

      3 17 по 27 серпня по всіх районах області та м.Чернівці були утворені виборчі комісії, котрі розподілили кількість нарзасів, яких необхідно було вибрати на підприємствах, установах, по селах. У цій справі комісії керувалися "Тимчасовою Інструкцією по виборах народних засідателів на 1940 р. в Чернівецькій області", згідно з якою для обласного суду необхідно було обрати 60 народних засідателів з мешканців обласного центру та по чотири народні засідателі з кожного повіту. До кожного на­родного суду необхідно було обрати по 50 нарзасів.

        Обранню народних засідателів передувала широка агітаційна робота, Населенню роз’яснювали роль народних судів, мету їх створення. Особлива увага зверталася на роль і значення народних засідателів. Під час передвиборчої кампанії представники партійних та радянських владних структур закликали місцеве населення взяти у виборах "якнайактивнішу участь з тим, щоб не допустити в наші суди жодного ворога, як би хитро він не маскувався". У цьому напрямку активізували свою діяльність також відділи НКВС.

      Агітаційна робота зробила свою справу. Тому у виборах взяло участь 100% виборців. Населення повірило в те, що обраний ними суд буде дійсно справедливим. Проте, пройде небагато часу, і вже на перших виборах до Верховної Ради СРСР та УРСР такої одностайності не буде. Але це буде в січні 1941 р.

        Хоча кандидати проходили досить ретельний відбір, не всі обрані народні засідателі задовольняли радянське керівництво. Тому після виборів вони ще раз проходили перевірку компетентними органами і затвердження відповідними радами. Це зумовлювалося тим, що під час виборів і по їх завершенні продовжували надходити заяви від "трудящих" на того чи іншого засідателя. 30 серпня 1940 р. народний суддя Липканського району Тищенко повідомляв обласному керівництву, що в "даний момент комісія по виборах перевіряє такі заяви і, безумовно, що не наших людей виведе". Такі пошуки "не наших" людей призвели до того, що окремим претендентам було відмовлено в реєстрації як колишнім членам буржуазних партій, колишнім власникам підприємств та ін. Були і досить курйозні причини відмови в реєстрації. Так, комісія Сталінського району м. Чернівці відмовила в реєстрації чотирьом кандидатам лише через те, що всі вони мали за кордоном близьких родичів, які не були робітниками, а займалися приватною торгівлею. По дільниці текстильної фабрики Ленінського району м. Чернівці було відмовлено в реєстрації Мюллеру, оскільки в заяві, поданій на нього, повідомлялося, що він свого часу обраховував робітників і підлабузнювався до хазяїна фабрики. Такий підхід стосовно виборчих прав буковинців суперечив навіть конституції СРСР. Але тут, як і в багатьох інших випадках, перевага надавалася "революційній доцільності". Проте таких випадків не було багато. Більшість народних засідателів були затверджені відповідними радами.

        Всього було обрано 1646 народних засідателів. Аналізуючи їх склад, видно, що більшість з них були корінними жителями. Проте на посади нарзасів були обрані також комуністи і комсомольці, які прибули із східних областей. Серед них лише членів та кандидатів у члени ВКП(б) нараховувалося 85 осіб.

        Національний розклад відповідав тому спектру, який склався на той час в краї. Із загальної кількості обраних було: українців - 908 осіб, молдаван та румунів - 358, євреїв - 231, росіян - 129, поляків - 15, німців - 5.

      Ретельний відбір був і за соціальним станом. Вихідців із селян було 983 особи, робітників - 453, службовців - 208, кустарів - 2 особи. Загальноосвітній рівень народних засідателів був дуже низький. Вони мали в основному якщо не початкову освіту, то 7 класів загальноосвітньої школи.

        Що стосується спеціальних знань, то вони були відсутні у всіх народних засідателів. Юридичними знаннями вони мали оволодіти на спеціальних заняттях. Все це компенсувалося тим, що вони, за повідомленням начальника Управління НКЮ по Чернівецькій області П.Г.Гніденка "були відданні справі боротьби з ворогами ра­дянської влади та готові успішно виконати завдання, поставлені партією і урядом перед радянським правосуддям". Проте така однозначна заява була дещо передчасною. Тут бажане видавалося за дійсне. Так, за інформацією обкому КП(б)У першій обласній партконференції (лютий 1941), "лише несерйозним підходом до підбору нарзасів можна пояснити той факт, що в їх склад попали 20 осіб, які потім перейшли на румунську територію". Про одностайну відданість радянській владі обраних народ­них засідателів годі й говорити.

        Але й це не йде в порівняння з тим фактом, що з правової точки зору ці вибори не були законними. Народними засідателями та суддями могли бути тільки громадяни СРСР. А Указ Президії Верховної Ради СРСР "Про поновлення в громадянстві СРСР жителів Бессарабії і надання радянського громадянства жителям Північної Бу­ковини" був підписаний 8 березня 1941 року, тобто через 6 місяців після проведення виборів народних засідателів. Проте це не заважало радянській владі здійснювати "правосудця" на теренах буковинських землях.

     
     

      Степан КАРАЧКО, краєзнавець, для "Платинової Буковини"


Ключові слова: Депутати, Буковина, дідичі

Коментарі (0)
Додати свій коментарій:
*Ім'я:
E-mail:
*Коментарій:
Символів залишилося: із
Підтвердіть, що Ви людина 
Відповідь - одне слово на тій же мові, що й питання.
Відповідь на питання «скільки» - число
Нову загадку, будь-ласка

Другие новости:

В Чернівцях Митрополиту Епіфанію співслужив Архієпископ Онуфрій Кафедральний собор ПЦУ Чернівців знаходиться за адресою
- 18.02.2019 12:05
Невиконані обіцянки кандидата Ляшко Олег Ляшко два рази обіцяв відправити Гройсмана у відставку з поста
- 18.02.2019 11:01
Чому Україні варто чекати нового загострення в Азовському і Чорному морях: Чотири причини Третім фактором, який може спонукати Кремль поводитися більш авантюрно між Азовським і Чорним морями, буде технічна
- 18.02.2019 10:57
Порошенко і Путін домовляться дуже легко - політолог Очевидно, що у Путіна, насправді, немає ніякої ненависті до Європи і США. Антизахідна
- 18.02.2019 10:52
Чоловік подарував коханій чуже кільце і попросив повернути Житель Великобританії зробив пропозицію коханій і вручив чуже
- 18.02.2019 10:41
Поліція розшукала водія, який здійснив наїзд та зник з місця події Внаслідок ДТП потерпіла отримала тілесні ушкодження та була доставлена до Новоселицької ЦРЛ для
- 18.02.2019 09:15
В нарколабораторії на Буковині вилучили 5 тисяч доз наркотиків в орендованих приміщеннях в одному з райцентрів Чернівецької області зловмисники організували підпільну нарколабораторію.
- 16.02.2019 11:57
Boeing побудує гігантські підводні безпілотники «Косатка» Безпілотник здатний в автономному режимі за кілька місяців пройти близько 12 тисяч кілометрів.
- 16.02.2019 11:38
Кандидати на пост Президента України 2019 Балашов Геннадій Вікторович, Безсмертний Роман, Богомолець Ольга Вадимівна, Богословська Інна Германівна, Бойко Юрій..
- 07.02.2019 10:22

Всі новини