Які газети їснували на Буковині на початк ХХ ст. Огляд Степана Карачко, Чернівці

- 27.04.2009 08:51
Які газети їснували на Буковині на початк ХХ ст. Огляд Степана Карачко, Чернівці

Українська періодика на Буковині, міжвоєнної доби

         Возможно, формат этой картинки не поддерживается браузером. В держархіві Чернівецької області, збереглися підшивки,  унікальної періодики що виходили на Буковині на протязі двох століть. Починаючи з дев’ятнадцятого століття. Від плину часу газети пожовтіли, але в більшості гарно зберігся шрифт та фотографії, графічні ілюстрації. Коли береш до рук таку підшивку і гортаєш її то складається враження що ти повернувся у той минулий час, де висвітлено життя наших буковинців тодішньої доби.

Один з найбільших фондів газет це австрійський період де багато виходило газет українською та німецькою. Також тут можна зустріти, газети що виходили іншими  мовами та при інші владі  румунські  та при Совітському Союзі. Тут ви також зустрінете періодику іншомовну, а саме, польською, французькою, румунською, російською. Але, ми сьогодні хочмо привернути вашу увагу до міжвоєнної української періодики.

       Ось лише ряд газет українською що виходили на Буковині в міжвоєнний період та зберігаються в архіві; „Боротьба” збереглись підшивки з 1900 року, „Воля народу” з1919 року, ”Гасло” з 1902 року, „Голос Буковини” з 1919 року, „Громада”  1921 року,” Громадянин” з з1909 року, ”Каменярі” з 1909 року, „Християнське слово” 3 1930 року, „Народна сила” з 1932 року „Народний голос”  з1911 року, ”Наша Буковина” з 1912 року, „Нова рада” з1939 року, „Нове життя” з 1931 року, „Партія народу” з1878 року, ”Рада” з 1939 року, ”Рідний край” з 1926 року, „Самостійна думка” з 1931 року,” Хліборобська правда” 1927 року, ”Хліборобське слово” з 1925 року.

Про деяк видання ми розповімо детальніше пізніше.

      Буковина протягом Першої Світової війни постійно була театром воєнних дій. Тому по закінченні війни у 1918 р. вона було значною мірою зруйнована і дезорганізована. Українське населення постраждало від війни найбільше. Культурна, освітня робота занепала, українська преса майже не видавалася. В роки війни тут виходили тимчасові часописи: “Нова Буковина”, “Борба”. У 1918 р. вони були закриті. На той час в населених пунктах Буковини проживало близько 320 тисяч українців. У цей час посилювався утиск з боку влади щодо української мови і преси. Жорсткий, фактично окупаційний режим, заборона навіть зборів і мітингів та цензура преси в Румунії вкрай негативно позначалися на стані української преси краю. Випуск газет без дозволу влад вважався злочином, а поширення в них національно-демократичних ідей - подвійним, за це, як за зраду державі, могли присудити до страти. У 1922 р. влади розгорнули роботу по сприянню виїзду українців з Буковини та заселенню вивільненої землі румунами. Дослідник М. Лозинський у 1923 р. писав: “Українська мова не має ніяких прав, українське друковане слово загибає під особливою цензурою”. Газета “Голос Буковини” виходила з січня 1919 року. Це був додаток до офіційної румунської газети “Glasal Bucovinei”. Газета, наприклад, друкувала підручник румунської мови. Ця газета існувала лише рік, бо не цікавила аудиторію.

      Українські вчителі на загальних зборах в Чернівцях у 1920 р. вирішили відновити закритий у 1914 р. двотижневий часопис “Каменярі”. Суто педагогічне видання, журнал у більшості номерів мав на сторінках білі плями після втручання цензури та напис “Цензуровано”: викидалося все, що не відповідало політиці “румунізації” українських шкіл, судів, інших державних установ. Преса навіть за тих умов знаходила можливість виступати проти цієї політики. Певний вплив на діяльність преси в Буковині мала соціал-демократія, причому буковинські есдеки існували як секція Румунської СДП. Вони видавали цілу низку газет від 1919 по 1928 рр. Першу з них - “Воля народа” (1919-1920 рр.) - редагував видатний публіцист Сергій Канюк. Вона починалася як двотижнева, через рік стала щотижневою, втім, мала невеликі тиражі. Газета спілкувалася з румунськими та віденськими соціал-демократами. В ній подавалися новини про громадянську війну в Україні, потім про життя цієї радянської республіки.

        Згодом у протидії з сигуранцею - румунською службою державної безпеки - з’являлися замість закритих видання “Громада”, “Боротьба”, “Земля і воля”, “Борець”. Всі вони, за свідченням М. Романюка, “фактично один і той самий часопис, який... відповідав ідеологічним засадам однієї партії. Їх автори й редактори не сприймали політики українських націоналістів, бачили в ідеалі єдину і неподільну радянську Україну, наполегливо роз’яснювали буковинцям положення марксизму-ленінізму.

      В 1920 році С. Канюк був відсунутий від редагування правою фракцією партії (“соціал-угодівцями”), політичні позиції часопису були різко змінені, як і назва - тепер це став “Робітник”. Очолив газету її найактивніший автор Кость Кракалія, що стояв на позиціях анти більшовизму. Виходила вона щочетверга на чотирьох сторінках. Ідейним стрижнем номерів ставали передові статті, наприклад, “Спільний фронт світового пролетаріату”. Після закриття виходила під назвою “Вперед”, з 1927 р. як “Боротьба”.

    Умови, в яких видавалися ці політичні часописи, характеризує така деталь: кожен номер їх цензурувався, політичні матеріали знімалися безжально. Опозиційність владі по багатьох позиціях ще більше ускладнювала їх становище. Так, газети виступають проти проведення аграрної реформи, яка б ще більше збіднила українське селянство Буковини і збагатила б румунських поміщиків. Крім того, за умов реформи передбачалося, що землю дадуть тим, хто доведе свою належність до румунської національності. Ясно, що ці шовіністичні дії влад погіршували становище в суспільстві та ускладнювали роботу українських часописів. Під впливом соціал-демократів Румунії перебувала газета “Громада”(1921 р.) Сергія Канюка. В ній з симпатією подавалися події радянської України, висвітлювалося повсякденне життя трудящих українців Буковини. “Громада” гостро полемізувала з “Робітником” саме в питаннях ставлення до радянського ладу. Цікаво, що практично всі статті тут друкувалися без підпису.      Газета “Боротьба”(1925-1928 рр.) від перших номерів зайняла анти королівську позицію, закликала до створення робітничо-селянського фронту боротьби з владою. Її аудиторією були робітники і селяни. Її називали: ”чорна” газета саме через викриття “чорних” справ румунських влад. Головною темою було поєднання селян та робітників заради втілення соціалістичних ідей. Здавалося б, есдеки не повинні б були робити плани щодо підтримки селянства, в Європі це були партії промислового пролетаріату. Але серед буковинського населення 80 процентів були саме селяни, і це позначалося й на діяльності органів преси.

         Незалежна газета “Рідний край”, яку редагував Лев Когут, один з лідерів національної партії, відкидала ці звинувачення. В 1928 році українські соціал-демократи відокремилися від румунських однодумців. Редактор “Борця” (1929-1930 рр.) І. Стасюк став секретарем новоствореної внаслідок розколу Партії українських працюючих Румунії “Визволення”. Девізом обрано гасло: “Пролетарії всіх країн, єднайтеся!”. Її виступи відрізнялися різкістю, непримиренністю, вона не шукала співпраці, а вела жорстку боротьбу не тільки з владою, а й з есдеками.

     Подекуди зустрічається різка критика на адресу сигуранці, жандармерії, і це викликає подив: в умовах становища облоги, фактично окупації Буковини українські газети дозволяли собі публікації, які були абсолютно неможливі в під радянській Україні: ніякої критики на адресу НКВС, чекістів там ніхто б не дозволив.    Газета ця, як і її попередники, також гостро полемізувала з іншими українськими партіями Буковини, виступаючи з анти румунських і прорадянських позицій. У 1933 р. подібну ж позицію зайняв їхній спадкоємець - часопис “Народ” за редакцією С. Канюка. Чернівецьким друкарям забороняли їх тиражування, тому окремі номери були випущені в приватних друкарнях. Виглядали вони поліграфічне дуже бідно, однак в політичних суперечках поводилися безкомпромісно.

     На Буковині на той час існувало декілька незалежних газет, що тяжіли до так званого народовець кого, тобто націоналістичного, табору, наприклад, газета “Зоря” (1924-1925 рр.).

Вона займала серед споріднених видань більш нейтральні позиції, прагнула до об’єднання українських національних сил, виступала проти розділення української спільноти Буковини на ворогуючі партії, за об’єднання всіх навколо “Зорі” (статті “Гуртуймося”, “Непорозуміння” тощо).

      Українська інтелігенція краю відновила у 1921 р. вихід довоєнного часопису “Народній голос”, що стояв на різко антикомуністичних і антирадянських позиціях, що видно, зокрема, в статті “Московський рай а комуністичне пекло”.  Газета “Земля” (редактор М. Чепечук) боролася із занедбанням української справи, викривала роз’єднаність українського населення краю, описуючи тих, хто:“...слухають румунські слова і навперейми запобігають румунської ласки... Інші, гадаючи підлеститися Румунам, поприставали до румунських політичних партій, на всі лади вислуговуються їм”.   Політична національна газета “Рідний край” (1926-1930 рр.) підтримувалась національною українською партією з центром у Чернівцях. В 1930 році об’єдналася з видавництвом “Час“ і почала виходити щоденно.     Часопис „Час” прагнув об’єднати, згуртувати такі освітньо-громадські осередки, як “Народний дім”, “Руська бесіда”, “Жіноча громада”, “Українська школа”, “Міщанський хор”. Саме на єднанні, якого так бракувало українцям за тих умов, постійно й енергійно наполягала газета “Рідний край”. Селянам часопис адресував такі рядки: ” В єдності нашій економічній здобудемо єдність культурну і станемо людьми між людьми. Нічого не варті всі наші немислимі організації, доки ми не піднімемо своє господарство, щоб воно дало нам бодай вдвічі більший дохід, доки не візьмемо в свої руки весь торг продуктами сільського господарства, щоб обминути посередника... доки не заснуємо свої власні банки довготермінового кредиту з малим процентом, доки не будемо мати сотні мільйонів доходу народного, яким розпоряджаючи, зможемо задовольнити всі свої культурні потреби, до шкіл і театрів включно...” Мабуть ці лозунги  найактуальніші і сьогодні (від автора)

      Хліборобська партія видавала газету “Хліборобська правда” (1923-1938 рр.). Редактор і видавець її Кость Кракалія, посол (депутат) румунського парламенту, перейшов сюди з позицій соціал-демократа. Це була аграрна газета і за змістом, і за аудиторією, і за політичними орієнтирами, і за складом авторів-дописувачів. Єдиний журнал “Промінь” (32 сторінки) з літературними додатками друкував літературні доробки місцевих авторів. Дитячий журнал „Ластівка”, який був дуже популярний в буковинських родинах. Журна ніс своєму читачеві починаючи від дитячих віршів, оповідань історичних оповідей тим же піднімаючи український національний дух серед буковинських діток.

    Ось так коротко ми з вами переглянули низку газет та журналів які виходили в міжвоєнний період. Вони були різнопланові і в основному належали ті чи інші партії. Також були і незалежні видання яким було дуже важко утримуватись на плаву і бути опозиційними до австрійської та румунської влади.

Степан КАРАЧКО, краєзнавець, для бізнес сайта "Платинова Буковина"


Ключові слова: Газети Буковини

Коментарі (0)
Додати свій коментарій:
*Ім'я:
E-mail:
*Коментарій:
Символів залишилося: із
Підтвердіть, що Ви людина 
Відповідь - одне слово на тій же мові, що й питання.
Відповідь на питання «скільки» - число
Нову загадку, будь-ласка

Другие новости:

Осенний призыв на срочную службу 2016 Осенний призыв на срочную службу в Украине стартует 1 октября и завершится 30 ноября. Согласно планам, в украинскую армию планируется
- 30.09.2016 15:34
ДТП в Черновцах на Комарова 30 09 2016. Фото В Черновцах на улице Комарова в пятницу, 30 сентября, произошло ДТП. Авария
- 30.09.2016 15:05
Готується до друку Ресторанний гід №8 - зима 2017 Восьмий випуск журналу "Ресторанний гід Чернівців" готується до друку. Очікуйте свіжий номер "Ресторанного гіду"
- 30.09.2016 14:14
Украина почтила память жертв Бабьего Яра 29 сентября в Украине при участии высокопоставленных лиц состоялась траурная церемония, приуроченная 75-й годовщине трагедии в Бабьем Яру
- 30.09.2016 14:08
На Южно-Окружной ограбили и избили человека 30 09 2016 По сообщению представителей патрульной полиции города Черновцы, 30 сентября, примерно в 4:00 утра правоохранители получили
- 30.09.2016 12:42
Аваков: Следствие изучает версию самоподжога Интера Следствие по делу о поджоге офиса телеканала Интер продолжается. Как отметил глава Министерства внутренних дел Украины Арсен Аваков
- 30.09.2016 10:49
Из-за обрыва линии в Черновцах застряли троллейбусы В Черновцах на улице Героев Майдана (бывшая Красноармейская) в пятницу, 30 сентября, произошел обрыв троллейбусной линии
- 30.09.2016 09:59
В Украине официально началась реформа судебной системы Реформа судебной системы в Украине стартовала 30 сентября. Согласно новому закону №1401-VIII, процедура назначения, а также увольнения судей
- 30.09.2016 09:39
ЖД катастрофа в Нью-Джерси - поезд врезался в станцию В американском штате Нью-Джерси, в городе Хобокен 29 сентября произошла железнодорожная катастрофа. Как стало известно
- 29.09.2016 17:54
Верховный суд РФ окончательно запретил Меджлис По решению Верховного суда РФ, принятого 29 сентября, Меджлис крымскотатарского народа признается экстремистской организацией, деятельность
- 29.09.2016 17:34

Всі новини