14 та 15 травня в Україні проходив "День гніву"

- 16.05.2011 10:15
14 та 15 травня в Україні проходив "День гніву"

14 травня в Україні по всій країні була запланована масштабна акція протесту під назвою "День гніву". Однак на відміну від однойменної акції в Росії, в нашій країні все пройшло досить мирно. Мітинги, які повинні були змусити українську владу занепокоїтися і замислитися над проведеними реформами, в кінцевому підсумку викликали у можновладців посмішку.

Як владу хотіли налякати

Задовго до 14 травня організатори акції протесту під назвою "День гніву" попереджали українську владу - це день може стати початком її заходу. "Коли країна летить у прірву, як це відбувається сьогодні з Україною, громадяни просто зобов'язані взяти ситуацію у свої руки, повернути собі владу і провести такі зміни в політичній системі, щоб ймовірність повторення подібного звести до нуля. Гірше влади, ніж та, яка є сьогодні, в Україні ще не було. Вони виявилися нездатними до жодного ефективному або адекватного кроку", - сказав лідер громадянського руху "Спільна справа" Олександр Данилюк, який є ініціатором і координатором акції протесту День Гніву. На його думку ситуація в Україні - гірше нікуди. І саме тому потрібно протестувати. "У нас до влади три головні вимоги: по-перше, - це надзвичайна зупинка тих соціальних і економічних експериментів, які вони проводять вже більше року, називаючи це реформами. По-друге, - це проведення виборів президента і Верховної ради так, як цього вимагає Конституція 1996 року. По-третє, - це впровадження в законодавство механізмів, які дозволять відкликати народом будь-якого чиновника, починаючи від сільського голови і закінчуючи президентом, якщо він не виконує своїх обов'язків", - пояснював Данилюк. І дійсно - ціни і тарифи зростають, народ - навпаки - бідніє. Віце-прем'єр-міністр Сергій Тігіпко ініціює роботу над законопроектом, який робить неможливим зарплату "в конвертах". А оскільки платити хорошу зарплату офіційно з-за високих податків практично неможливо, підприємства готуються до істотного скорочення кількості працівників. Так і пенсійна і податкова реформи теж виявилися дуже болючими для пересічних українців. Таким чином, протестний потенціал в українському суспільстві досить високий.

Неважко помітити, що сама назва акції говорить про те, що українські опозиціонери вирішили перейняти досвід своїх "колег" з Росії. Перший всеросійський "День гніву" пройшов 14-15 березня 2009 року. У ньому взяли участь представники різних політичних течій: від Лівого фронту до націонал-більшовиків. Пізніше у Дні гніву" брали участь і різні громадські організації та політичні партії - від радикальних начебто нацболів до досить помірних на зразок "Яблука". Практично завжди "День гніву" закінчувався арештом учасників російськими правоохоронцями. Лише в лютому 2011 російська влада вирішила піти назустріч опозиціонерам і дозволила протестні акції, проведені в рамках "Дня гніву". Проте і на цей раз сутичок з міліцією не вдалося уникнути. Російські "Дні гніву" були досить масовими акціями. І це в Росії - країні, де правлячі президент і прем'єр-міністр користуються значно більшою підтримкою населення, ніж їхні колеги в Україні. При цьому, ставлення до неузгодженим акцій протесту і опозиціонерам в РФ багато в чому жорсткіше, ніж в Україні. Українська влада, порівняно з російської в цьому відношенні "плюшева". Та й градус невдоволення президентом і урядом в Україні набагато вище. Російському президентові і прем'єр-міністрові довіряють 47% і 57% росіян відповідно. Українському президентові довіряють всього 18,7% українців, а рейтинг українського прем'єра взагалі досить важко розрахувати - настільки стрімко він падає. Здавалося б, при таких умовах "День гніву" в Україні повинен був би пройти "яскравіше" і "запальніше", ніж аналогічні акції в Москві та Петербурзі. Однак цього не сталося.

Опозиція як посміховисько

Всупереч можливим побоюванням влади, український варіант "День гніву" пройшов практично без ексцесів. Лише 6 осіб було затримано міліцією в столиці. Кількість протестуючих у Києві не перевищувала декількох сотень людей. У Харкові протестувало теж близько 300 осіб. А в Полтаві - 20. Для порівняння: кілька сотень людей - це рівень російських Казані і Пензи. В таких містах як Калінінград і Владивосток, наприклад, у березні 2010 року в "День гніву" взяли участь 3000 і 1500 протестуючих відповідно. Щоправда, в Києві такій малій кількості опозиціонерів протистояло в кілька разів більшу кількість правоохоронців - 1400 чоловік. Але в цьому, за словами міліції, слід звинувачувати самих протестуючих. "7 громадських організацій подали заявку на проведення акції протесту, зокрема, біля Верховної ради, і заявили про участь в ній близько 135 тисяч людей. Виходячи із заявленої явно перебільшеною організаторами акції учасників, столична міліція привернула до охорони правопорядку 1400 співробітників, включаючи резерв", - пояснював начальник ЦГЗ МВС України в Києві Володимир Поліщук. Втім, побоюючись "народного гніву" українська влада все ж пішла по стопах своїх російських колег - акції на "День гніву" були визнані незаконними. Столичний адміністративний суд заборонив акції в центрі Києва. Тому без сутичок з міліцією не обійшлося. "Беркутівці" перешкодили встановлення протестуючими наметів. В результаті між мітингуючими і правоохоронцями виникла бійка. Загалом український "День гніву" пройшов значно спокійніше того ж Дня перемоги у Львові.

Зрештою, влада зрозуміла, що їй нема чого боятися. "День гніву" у Партії регіонів назвали "лялькою". "Анонсований "День гніву" - це черговий піар-хід опозиції, який, на їх думку, повинен був принести їм політичні дивіденди. Насправді, в Україні зараз немає ні політичних, ні економічних, ні ідеологічних причин для протестних настроїв", - сказав депутат-"регіонал" Олег Надоша. На його думку, опозиціонерам слід відмовитися від ідеї "марно витрачати час на різні мітинги та акції протесту". Озвучити подібну точку зору Надоше, очевидно, дозволило відносно невелика кількість присутніх на "День гніву". Навряд чи б нардеп став говорити про відсутність "політичних, економічних, ідеологічних причин для протестних настроїв в Україні, якби на заплановані всеукраїнські акції протесту вийшли не сотні, а тисячі українців. Проте цього не сталося. І причин тому кілька.

По-перше, перед "Днем гніву" влада вміло зіграла на суперечностях серед українців і дозволила статися подій у Львові. Якщо до 9 травня була примарна можливість того, що "свободівці" і прихильники комуністичних ідей зможуть вийти на спільну акцію протесту, то після подій у Львові ця можливість зійшла нанівець. Схід і Південь України знову почали розглядати Захід України не як "товаришів по нещастю", а як своїх ідейних супротивників. Та і саму ВО "Свобода", очевидно, більше дратують георгіївські стрічки на нечисленних львівських перехожих і червоний прапор, ніж всі стрімко погіршується економічна і політична ситуація в Україні. Навіть з точки зору "свободівця" дії во "Свободи", м'яко кажучи, не логічні - замість того, щоб протестувати проти влади, лоббировавшей закон про "червоний прапор", "Свобода" стягує своїх членів з Києва, Луцька, Тернополя до Львова для того, щоб у результаті весь світ спостерігав за досить сумнівним видовищем. "День гніву" "Свобода" ігнорує, зате вирішує виїхати 21 травня до Одеси - відзначати річницю смерті одного з лидеровь ОУН Євгена Коновальця. Наслідки такої "подорожі" нескладно передбачити. Та й інші опозиційні партії теж ведуть себе не кращим чином - з опозиційних партій до протестуючих на "День гніву" приєднався лише "Фронт змін". "Батьківщина" не брала участі в акції - лише народні депутати-"бютівці" "спробували захистити протестуючих від міліції". Таким чином, українська влада знову виявилася у виграші. І тепер її вже не налякають оголошення про те, що "День гніву" продовжиться. Коли "гніваються" одиниці, а опозиція "ведеться" на різні провокації, влади бояться нічого. 


Ключові слова: день гніву 14 та 15 травня, масові акції протесту в Україні, День гніву

Коментарі (0)
Додати свій коментарій:
*Ім'я:
E-mail:
*Коментарій:
Символів залишилося: із
Підтвердіть, що Ви людина 
Відповідь - одне слово на тій же мові, що й питання.
Відповідь на питання «скільки» - число
Нову загадку, будь-ласка

Другие новости:

К вечеру 18 июля в Украине - резкое ухудшение погоды Ухудшение погодных условий практически по всей территории Украины ожидается до конца дня сегодня, 18 июля.
- 18.07.2018 17:46
Поезд проехал над спящей на путях женщиной В прошлый понедельник, 16 июля в Латвии произошел странный случай.
- 18.07.2018 17:26
Подробиці ДТП на Героїв Майдану в Чернівцях Водії автомобілів «ЗАЗ» і «ГАЗ» «не поділили» дорогу, в результаті чого зіткнулися.
- 18.07.2018 17:13
Космический зонд к Солнцу отправят 4 августа 2019 года Национальное аэрокосмическое агентство NASA уже готово направить к Солнцу космический аппарат
- 18.07.2018 16:33
Неповнолітніх крадіїв пального спіймали на Кіцманщині З настанням сутінок двоє товаришів зливали дизельне пальне з чужих автомобілів
- 18.07.2018 14:44
Відшкодування ПДВ в Чернівцях сягнуло 76,8 млн грн У першому півріччі цього року платникам податку на додану вартість, які перебувають на обліку в Чернівецькій ОДПІ
- 18.07.2018 14:17
Мероприятия ко Дню Независимости Украины 2018 на Букивине Мероприятия по случаю празднования Дня Независимости Украины в Черновицкой области стартуют с 23 августа в 9:00, в день Государственного Флага Украины.
- 18.07.2018 12:23
Массовое отравление в детском лагере на Донеччине В детском лагере Яструбок, что в селе Сосновое Лиманского района Донецкой области
- 18.07.2018 11:30
Из-за сильных ливней в Индии погибло более 500 человек Более 50 человеческих жертв унесли муссонные дожди в Индии, как информируют в Центральной комиссии
- 18.07.2018 11:08
Кабмин рассмотрит вопрос проведения пробной переписи населения Распоряжение о проведении пробной переписи населения Украины планирует сегодня утвердить
- 18.07.2018 10:16

Всі новини