Платинова Буковина

Номінаційне досьє резиденції буковинських митрополитів на внесення цієї пам’ятки архітектури до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО презентували у Чернівцях на засіданні громадської ради з питань охорони культурної спадщини. Досьє представляли проректор Чернівецького нацуніверситету Тамара Марусик та радник міського голови з питань архітектури і містобудування Ірина Коротун.

Рішення про включення Резиденції митрополитів Буковини і Далмації до переліку об’єктів кандидатів на номінацію до списку ЮНЕСКО прийняла 31 сесія Комітету всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, яка відбулася 23 червня – 2 липня у Новій Зеландії.

• шедевр зодчества, архітектурний символ Чернівців, спроектований чеським архітектором Й. Главкою і над оформленням якого працювали авторитетні фахівці у галузі скульптури, ковальства та малярства;
• грандіозний історичний духовний центр православної Східної Європи, на період будівництва найбільший православний центр Південно-Східної Європи, у якому здійснювалися функції світського і клерикального адміністративно-територіального керування, церковного богослужіння і духовного навчання;
• ансамбль, архітектура якого за художніми принципами поєднує історичні традиції розпланування часів Візантії, романського періоду монастирського будівництва, цегляної готики Центральної та Північно-Східної Європи, планувальні принципи бароко;
• архітектурний ансамбль, який втілює високі ідеали людства засобами пластичного мистецтва та архітектури і, як унікальний витвір просторового мистецтва, має значний вплив на розвиток культової архітектури та монументального мистецтва Центральної і Східної Європи.

Робота над підготовкою номінаційного досьє Резиденції тривала понад рік. Оскільки кошторис цих робіт, підготовлений Державною службою з охорони культурної спадщини, становив 2,3 млн грн, у Чернівцях досьє вирішили виготовляти власними силами. До роботи над досьє були залучені науковці та студенти Чернівецького нацуніверситету, фахівці департаменту містобудівного комплексу міської ради, працівники архівів, місцеві телерадіокомпанії та видавництва. Аеровідеозйомку номінаційного об’єкту з космосу Чернівцям презентували безкоштовно. Вичитку пробного англомовного варіанту досьє носієм мови, що є обов’язковою умовою, у стислі терміни погодилася зробити волонтер Корпусу миру, яка на цей час працювала у Чернівцях.

28 січня ц.р. номінаційне досьє Резиденції з додатками, погоджене Міністерством культури України, дипломатичною поштою було доставлено у Париж у штаб-квартиру Комітету ЮНЕСКО.

Громадська рада з питань охорони культурної спадщини Чернівців дала високу оцінку зусиллям усіх фахівців, які працювали над виготовленням досьє та рекомендувала посилити роботу влади та громадських структур щодо мінімізації втручання в архітектурне середовище у межах території, яка входить до «блакитної» (буферної) зони Резиденції митрополитів, використати унікальні матеріали досьє для видавництва туристичних і презентаційних довідників про Чернівецький нацуніверситет.

«Включення Резиденції буковинських митрополитів до Списку Всесвітньої Спадщини ЮНЕСКО буде рівнозначно шлюбу Чернівців із світовою цивілізацією, заявою про те, що ми зобов’язуємося бути абсолютно моральними у питаннях архітектурної спадщини і просимо у цьому допомоги світової цивілізації», – заявив член громадської ради Сергій Осачук.

На сьогодні до Списку Всесвітньої Спадщини ЮНЕСКО занесено 878 об’єктів у 145 країнах світу, з яких 679 належать до культурної спадщини, 174 – природної спадщини, а 25 є змішаними. Україна представлена лише чотирма об’єктами, з яких лише два є суто українськими – Софія Київська та Києвсько-Печерська Лавра (1990 р.), історичний центр Львова (1998). У 2007 році до Списку внесено спільний українсько-чеський природний об’єкт – «Букові праліси Карпат», а у 2005 – геодезичну дугу Струве (спільний проект Норвегії, Фінляндії, Росії, Естонії, Латвії, Литви, Білорусі, Молдови і України).

У списку об’єктів кандидатів на включення до списку з України перебуває 12 претендентів, серед яких, окрім резиденції митрополитів Буковини, Бахчисарайський ханський палац, заповідники «Асканія Нова» та « Херсонес Таврійський», культурний ландшафт та каньйон м.Кам’янець-Подільський, історичний центр Чернігова, парк «Софіївка», Канівський заповідник «Могила Тараса Шевченка» та інші.

Джерело: ЗІК

Додати свій коментарій:

*Ім'я:
E-mail:
*Коментарій:	Символів залишилося: із
Підтвердіть, що Ви людина  Відповідь - одне слово на тій же мові, що й питання. Відповідь на питання «скільки» - число Нову загадку, будь-ласка

Другие новости:

Як навчитися легко приймати рішення Пам'ятаєте, як Скарлет О'Хара, змахнувши новим капелюшком, казала
- 05.09.2025 09:32

Яка безпечна відстань під час спілкування Нас вчать говорити із найменшого віку. Хтось з першого
- 03.09.2025 09:27

Лінь і способи боротьби з нею Лінь. Яке це іноді буває блаженне почуття.
- 02.09.2025 09:25

Туск заявил в Польше: все уступки Путину не принесут безопасности для Европы. Туск, выступая на фоне обострения ситуации безопасности на
- 01.09.2025 11:10

Туск: компроміси з Путіним не принесуть безпеки Європі Останні події війни в Україні довели: жодні компроміси з Кремлем не можуть стати
- 01.09.2025 10:06

Транс - корисно чи небезпечно? Що Ви знаєте про транс?
- 01.09.2025 09:22

Як маніпулювати керівником та оточуючими Метод, про який я розповім, узятий із психології і, звичайно ж, є науковим
- 01.09.2025 09:07

Взимку 2025-2026 прогнозують блекаути та проблеми в енергетичній інфраструктурі України В зимку 2025-2026 прогнозують блекаути
- 31.08.2025 10:51

Убийство Андрея Парубия: хронология, реакции и последствия Убийство Парубия: слухи и правда об убийстве Парубия, слухи об Андрее Парубие
- 30.08.2025 14:33

Вбивство Андрія Парубія: хронологія, реакції та наслідки Хто такий Андрій Парубій. Чому вчбили Парубія?
- 30.08.2025 14:27

Всі новини