Платинова Буковина

Село Коболчин – столиця гончарства Буковини.

У цьому році Сокирянський район Чернівецької області святкує своє 70-річчя. Серед видатних місць нашого району називають село Коболчин, де з давніх- давен живуть майстри гончарної справи. Із покоління в покоління передавали вони мистецтво гончарного круга, виготовляючи всілякий посуд для приготування, зберігання і споживання страв (горщики, глечики, миски, макітри, ринки, тикви, барильця, куманці, кухлі тощо), а також обрядовий посуд, архітектурно-будівельні вироби (цеглу, кахлі, черепицю, димарі).

Гончарством у селі почали займатися декілька століть назад. У молдавській грамоті 1447 року згадується декілька центрів виробництва гончарного посуду і серед них село Коболчин.

Одним із продовжувачів гончарної справи у селі є Гончар Іван Іванович. Він народився 19 червня 1940 року у цьому селі в родині, де з діда-прадіда всі були гончарами. Крім батька Івана Фудоровича цього мистецтва навчалися брати – Федір, Василь, Семен. Вони гончарювали все життя. Але доля Івана Івановича, склалася так, що він весь час працював на освітянській та культурно-мистецькій ниві, але разом з тим не був осторонь батьківського ремесла. Протягом декількох десятиліть збирав багатий матеріал про життя, творчість та звичаї гончарів.

І.І. Гончар – єдиний із багатодітної сім’ї (9 чоловік) здобув вищу освіту. У 1963 році закінчив музичний відділ Чернівецького педагогічного училища, а в 1970 р. – факультет фізичного виховання Кам’янець-Подільського педінституту.
Упродовж 1963-1985 рр. працював у рідному селі учителем музики, фізвиховання та малювання. З 1985 року жив у м.Новодністровськ. До виходу на пенсію за вислугою років працював тут учителем музики.

У 1988 р. І.І.Гончар отримав можливість займатися своєю улюбленою справою. Він ліпив мистецькі твори з глини. Хоча вперше гончарні вироби І.Гончара потрапили на районну виставку ще в 1948 р., коли він був учнем 2-го класу Коболчинської семирічки.

18 грудня 2008 року збулася найзаповітніша мрія Івана Гончара - відкрито музей гончарства у селі Коболчин. Музей став постійно діючим центром вивчення гончарної справи. Ідея його створення належить заслуженому працівникові культури України, члену Національної спілки майстрів народного мистецтва України Івану Івановичу Гончару.

У серпні 2003 року він удостоєний звання Лауреата ХІІІ Всесвітнього гуцульського фестивалю в м.Вижниця в номінації кераміка.
Нині визнаний майстер активно займається питанням відродження й розвитку гончарства на Буковині, щороку бере участь в обласних виставках. Він також є учасником виставок майстрів народної творчості Буковини.
Своє уміння охоче передає підростаючому поколінню.

Саме він провів у музеї першу екскурсію. Для відвідувачів досвідчені гончари та їхні учні провели майстер-клас, кожен бажаючий мав змогу попрацювати за верстатом.

Коли людина заходить до музею, відразу бачить краєвид села, а потім потрапляє у справжню гончарську хату. У селі збереглося декілька давніх будинків, яким більше ста років. У кожному будинку побував І.Гончар декілька раз, зібрав для музею унікальні речі: печі, рушники, старовинні ліхтарики, давні двері та вікна, ставні. У хаті відтворено, як дим виходить прямо на солому, адже димарів колись не було.

У сінях музею можна побачити жорно, збрую для худоби. З сіней відвідувачі потраплять у хатчину, де жила господиня, готувала їжу, а гончар тримав гончарський станок. Тут є старі праски, горщики, затули для печі, давні годинники. Можна побачити і рогачі, якими у піч клали горщики. Стіни прикрашено килимами. Це дуже цінні давні килими, які були знаком заможності.
У великій хаті є точений стіл, софи, скрині, лавки. А ще зібрано майже тисячу горщиків, виготовлених гончарськими династіями Коболчина.

У великій хаті можна побачити унікальні гончарські дротовані горщики, виготовлені до війни. Професійні майстри обплітали горщик дротом, щоби він не бився. Покришки на горщику – дерев’яні. В один дротяний горщик клали кашу, в інший – борщ і несли у поле робітникам.

Є у музеї і велика макітра – лоханя. У них клали вареники чи наливали борщ, діти брали дерев’яні ложки і їли. Цікавою є банька. У неї наливали воду і закопували у землю, щоби вода увесь час була холодною. А слой використовували для закваски огірків, капусти.

У великій кімнаті можна побачити і давні музичні інструменти. Так, гончар Федір Дудка грав на басі та генікомі. Це був майстер на всі руки. У музеї можна знайти і вирізьблений ним макет церкви – це ексклюзивний виріб.
У музеї є і стара зольниця. Процес зоління є дуже цікавим. У дерев’яну бочку, яку було видовбано із суцільного грубого дерева, найчастіше із верби, вкладали білизну. Кожну річ пересипали попелом із дерева. У печах кип’ятили воду і час від часу підливали у зольницю. Гаряча вода розмивала попіл. Ця операція тривала декілька годин, звечора до ранку.
Під час екскурсії у музеї проводяться майстер-класи. Люди на власні очі побачать, як робляться гончарські вироби, як працювали тогочасні господині.

У музеї є і гончарська мурована радянська піч. Піч знаходиться у моїй майстерні, сюди вхід для сторонніх зачинено. Піч працює під високою електричною напругою. Спеціально для печі маю окрему підстанцію. Коли вмикаю піч, то витрачається стільки електроенергії, скільки споживає півсела.

За період існування музею гончарство Буковинського краю було представлено на міжнародних, обласних та районних виставках ярмарках: м. Чубинське Бориспільського району, Пирогово Київської області, м.Київ (музей народного мистецтва), м. Чернівці, м.Радауци (Румунія), с.Рудківці, Новоушицького району Хмельницької області, щорічних фестивалях «Петрівський ярмарок» м.Чернівці та «Вихід на полонину» - смт. Путила Чернівецької області.
У подальшому на Сокирянщині буде продовжуватися розвиток гончарної і музейної справи адже, як каже майстер Іван Шлнчар – це вічне, як вічна музика створена серцем, натхненням і талановитими руками нашого багатого, щирого душею народом.

Раїса Горн – начальник відділу культури і туризму Сокирянської райдержадміністрації Чернівецької області

Додати свій коментарій:

*Ім'я:
E-mail:
*Коментарій:	Символів залишилося: із
Підтвердіть, що Ви людина  Відповідь - одне слово на тій же мові, що й питання. Відповідь на питання «скільки» - число Нову загадку, будь-ласка

Другие новости:

ецепт ніжного домашнього зефіру без випікання Швидко та просто: рецепт ніжного домашнього зефіру без випікання
- 16.04.2024 10:32

Минулої доби шахраї ошукали двох чоловіків на суму понад 31 тисячу гривень: дізнавачі поліції розпочали кримінальні провадження Цього разу аферистам вдалося незаконно збагатитися чужими коштами під приводом
- 16.04.2024 10:09

ДНК тест для родового дерева, ДНК-экспертиза на этническое происхождение ДНК-тестирование – это мощный инструмент, который позволяет
- 15.04.2024 13:56

Образа: мозок шукає швидкі способи впоратися зі стресом Ми отримуємо сигнал ззовні, але не знаємо, що з ним робити
- 05.04.2024 11:23

Британський суд відклав екстрадицію Джуліана Ассанжа до США Засновник WikiLeaks у Великій Британії
- 01.04.2024 13:10

Чому наш організм вимагає солодкої та жирної їжі і що з цим робити Солодощі для нашого тіла це простий і, головне, швидкий спосіб о
- 01.04.2024 12:58

На Буковині слідчі поліції повідомили чоловіку про підозру у вчиненні домашнього насильства Житель обласного центру впродовж тривалого часу вчиняв протиправні дії відносно
- 01.04.2024 12:48

Влада України відкинула причетність до теракту в Крокус Сіті Холл МЗС України назвало звинувачення у причетності Києва до теракту
- 27.03.2024 13:03

Теракт в Крокусе Сити Холл: новая информация, количество пострадавших и судьба нападавших Глава Федеральной службы безопасности (ФСБ) России
- 25.03.2024 11:19

Терористи з Крокус Сіті - хто вони та хто замовник теракту Що відомо про терористів
- 24.03.2024 09:07

Всі новини