З історії Чернівців. Монетний двір у Садагурі

- 14.06.2009 10:20
З історії Чернівців.  Монетний двір у Садагурі

Монетний двір у Садагурі

Мабуть не кожному відомо, що Чернівці раніше називали при Садагурі так, як Садагура появилась на багато раніше від Чернівців.

Історія виникнення Садагури тісно пов'язана із заснуванням приватного монетного двору (єдиного, принаймні легального, за історію північно буковинських земель), що карбував монети для Дунайських князівств (Молдавії та Валахії) під час російсько-турецької війни 1768-1774 рр. Його функціонування привело до виникнення поселення, яке згодом перетворилося у вже згадуване містечко Садагура, перейнявши при цьому першоназву поселення.

. Уже на першій продукції Садагурської монетарні - монетах, а згодом і пам'ятних медалях та церковних дзвонах подається місце випуску: латинська літера S і повна назва - Sadogura, ще - Садагура.

Те, що поселення отримало ім'я від свого засновника і власника, є закономірним. Запитання викликає інше: чому в основу назви колонії, заселеної переважно німцями-лютеранами, було покладено не німецьку, головну частину баронового прізвища, а додаткову польську, отже слов'янську? До речі, в австрійські часи на Буковині постав цілий ряд німецьких колоній, назви яких одразу вказували на етнічний склад поселенців, як-от: Ніколаусдорф, Катерінендорф, Августендорф, Александердорф, Францталь. Чому ж колонію монетників не назвали, скажімо, Петердорф чи, принаймі, Гартенбергівкою, - як це було прийнято на українському Півдні?!

Можливо, у цьому випадку на появу назви вплинули не зовсім пересічні обставини народження самого поселення. Адже воно виникло довкола монетарні, яка виконувала контракт із російською військовою окупаційною адміністрацією і фактично перебувала у віданні останньої. Тож не виключено, що ідея обрати для назви колонії саме слов'янську частину баронового прізвища належала комусь із оточення головнокомандувача Дунайською армією генерал-фельдмаршала графа П.О.Рум'янцева. До речі, австрійські дослідники діяльності Садагурської монетарні вважали, що назва містечка виникла "за перекладом імені барона Гартенберга (...) на руську мову". Що вони вкладали в поняття "руська мова" - українська чи російська, - доводиться лише гадати. Вже те, що чисто польське "гура" сприймалося ними як переклад із німецької на "руську мову", - свідчить про їхнє досить приблизне уялвення про слов'янські мови.

Але тоді чому колонія не отримала просто російську чи українську назву, співзвучну з нинішньою, - Садгора? Гадаємо, вирішальний вплив на вибір назви поселення мало отримання бароном шляхетського імені. Адже за багатовіковою традицією, подібні прикметникові прізвища в поляків чи українців шляхетного стану виникали від назв їхніх родових маєтків. Так, Вишневецькі походили з Вишні, Потоцькі - з Потока, Острозькі - з Острога і т. д. Відповідно і шляхтич Садогурський мав би володіти якоюсь Садогурою. Але у випадку з бароном-монетником віз, як кажуть, випередив коня: спершу з'явився пан Садогурський, якому для надання респектабельності й достовірності своєму шляхетському іменеві довелося створити родовий маєток Садогуру.

На імені колонії позначився також вплив російської мови: цим пояснюється зміна первісного сполучного голосного о на а. Тому на перших австрійських картах та в документах назва поселення фігурує вже з цією зміною: Sadagura. Згодом народна етимологія переосмислила ойконім як сполуку слів "сади гора". Так виникла форма Садигура, яку й понині можна почути в народному мовленні (щоправда, частіше в жартівливому контексті). А 1946 року в містечка з'явилася теперішня офіційна назва - Садгора. Як на нашу думку, таке перейменування не надто суперечить історичній традиції.

Після припинення функціонування монетарні та виїздом за межі Буковини першого власника життя у колонії монетників не припинилося. На рубежі ХVІІІ-ХІХ століть її орендував інший барон - Мустяца, і завдяки його клопотанням Садагура 7 грудня 1801 р. отримала статус торговельного містечка. Пам'ять про баронів Мустяц (до речі, прізвище - зрумунізований варіант турецького імені Мустафа) збереглася у місцевій мікротопонімії - у назвах кута Баронівка та урочища Баронів Сад. Щоправда, жоден із садгірських старожилів достеменно не пам'ятає - про котрого, власне, барона йдеться. Одні кажуть: німецького, інші - румунського, а треті - що про циганського.

Підготував Степан КАРАЧКО, краєзнавець, для "Платинової Буковини"


Ключові слова: Садгора, історія, Чернівці

Коментарі (0)
Додати свій коментарій:
*Ім'я:
E-mail:
*Коментарій:
Символів залишилося: із
Підтвердіть, що Ви людина 
Відповідь - одне слово на тій же мові, що й питання.
Відповідь на питання «скільки» - число
Нову загадку, будь-ласка

Другие новости:

Бізнес зможе подавати одну митну декларацію при переміщенні вантажу 35 країнами Державна митна служба почала тестування софту для приєднання до Нової
- 04.04.2020 09:55
Ремонт двигунів вантажівок Чернівці СТО СКІФ проводить ремонт двигунів вантажівок.
- 03.04.2020 11:08
Чи потрібна маска? Рекомендації ВОЗ У яких випадках слід носити маску
- 03.04.2020 10:20
Правоохоронці Буковини викрили незаконний продаж засобів індивідуального захисту Через мережу Інтернет чернівчанин здійснював незаконний продаж протермінованих масок індивідуального захисту й
- 03.04.2020 09:45
Сварка любих металів у Чернівцях Тим, хто експлуатує різні механізми, доводиться іноді стикатися з необхідністю наплавить метал в тому
- 01.04.2020 12:06
Карантин в Україні може тривати до 8 місяців Все залежить від того, як буде розвиватися ситуація з поширенням коронавируса COVID-19 в країні.
- 30.03.2020 21:23
У Чернівцях поліцейські оперативно розшукали крадія мобільного телефону До поліції із заявою звернулася пенсіонерка і повідомила про
- 30.03.2020 12:09
Лікарі онлайн у Чернівцях. Список Список лікарів, які онлайн та безкоштовно будуть консультувати хворих
- 27.03.2020 13:25
С 87 до 14 579 человек. Рост заболеваемости Covid-19 за 27 дней в Великобритании То есть количество подтвержденных случаев заражения выросло в четыре раза с 20.07.2020 по 27.07.2020
- 27.03.2020 09:06

Всі новини